Формування дослідницьких компетенцій на уроках біології
Вивчення природничих наук, зокрема біології, створює можливості для формування дослідницьких
компетентностей школярів. На мою думку, поняття "дослідницькі компетентності" охоплює не лише відповідні знання та елементарні дослідницькі уміння, але й мотиваційний та поведінковий компоненти –
внутрішню потребу школяра у дослідницькій діяльності.
Методична тема: Формування дослідницьких компетенцій на уроках біології
Мета: формування в учнів досвіду дослідницької роботи в пізнавальній діяльності; об’єднання розвитку їх інтелектуальних здібностей, дослідницьких умінь і творчого потенціалу й на
цій основі формування активної, компетентної, творчої особистості.
Завдання:
· використати дослідницькі методи у вивченні розділів шкільної програми;
· застосувати дослідження під час ознайомлення школярів з окремими явищами, процесами,
фактами;
· допомогти учням у засвоєнні комплексу дослідницьких навичок, створити умови навчання, яке
наближається до наукового пізнання;
· максимально виявити, ініціювати, використати, ”окультурити” індивідуальний (суб’єктний)
дослідницький досвід дитини;
· розвинути індивідуальні пізнавальні здібності та творчі спроможності кожної дитини на
основі формування її дослідницького досвіду;
· допомогти особистості пізнати себе, самовизначитись та самореалізуватись, а не
формувати попередньо задані якості.
Певний рівень дослідницьких компетентностей формується в процесі урочної роботи за умови
використання різних видів дослідницьких завдань, проведення лабораторних та практичних робіт. Для досягнення успішного результату саме на уроках повинна розвинутися зацікавленість учнів як
навчальним предметом, так і дослідницькою діяльністю. Дослідницькі якості учнів особливо розвиваються при застосуванні практичних методів навчання, що передбачають різні види діяльності учнів і
вчителя, але потребують великої самостійності учнів. До практичних методів належать:
• роботи, пов’язані з розпізнаванням і визначенням
природних об’єктів;
• спостереження з подальшим реєструванням
явища;
• проведення експерименту, виконання практичних і
лабораторних робіт;
• проектна діяльність
.
Види практичних методів, які я використовую при викладанні біології- розпізнавання і визначення, а також я часто пропоную дітям запропонувати досліди які б могли пояснити той чи інший
біологічний процес.
На етапі формування понять ставлю запитання: Що ви побачили? Почули? Помітили? Як це пов’язано
одне з одним? За якою ознакою? Як би ви назвали ці групи?
Етап інтерпретації відомостей передбачає запитання: Що ви зауважили та побачили? Що виявили?
Чому це сталося? Що це означає? Що з цього випливає? Які висновки можна зробити?
На етапі застосування правил і принципів учні мають знайти відповіді на запитання: Що б могло
статися, якби? Чому це могло би статися? Що знадобиться для того, щоб твердження повністю підтвердилося?
Учням пропоную творчі домашні завдання, наприклад провести дослідження з рослинами для вивчення
транспорту речовин, умов проростання насіння, вегетативного розмноження. Проводжу різні практичні та лабораторні роботи, які навчають працювати учнів з лабораторним обладнанням, спостерігати за
окремими процесами чи об’єктами.
У старших класах створюємо дослідні проекти, наприклад вивчення обізнаності населення з
різних питань, вивчення власних біоритмів. Навчаю дітей правильно оформлювати свої дослідження, адже це також важливий аспект будь якої наукової роботи.
У своїй повсякденній діяльності використовую методи та прийоми змішаного начання так як вони теж
позитивно впливають на розвиток самостійності, відповідальності учнів. Наприклад «Перевернутий» клас – ця модель являє собою різновид змішаного навчання, головною особливістю якого є те, що
домашнім завданням для учнів є робота в онлайн-середовищі: перегляд навчальних відеоматеріалів або інформаційних ресурсів для опрацювання нового навчального матеріалу або закріплення вже
вивченого. Натомість у класі діти під керівництвом і за допомогою вчителя виконують практичні завдання до тієї теми, яку засвоїли вдома. Основна теоретична частина засвоюється онлайн, саме це
відрізняє модель «перевернутого» класу від просто виконання домашніх завдань, адже не освоївши теорію самостійно учень не зможе приймати активну участь під час уроку чи виконувати практичну
роботу.
Також під час своїх уроків я часто використовую онлайн – завдання та тести, але намагаюся і у
цьому випадку підійти творчо та креативно і не просто виконати завдання, а перетворити це на захоплюючу гру. Я впевнена якщо подати складну та важливу інформацію у формі гри: це спрацює з учнями будь-якого віку. І важливою частиною цієї гри можуть стати налайн тести. На приклад:
1.
Під час вивчення теми пропоную учням дізнатися, наскільки добре вони засвоїли матеріал. Але зробіть це в оригінальний спосіб. Наприклад, під час вивчення тем з закономірностей спадковості, дати відповіді на тест із назвою «Наскільки ти Мендель?».
2.
У такій формі можна перевірити виконання домашнього завдання. А щоб додати азарту та елементи гри, організувати змагання: хто швидше за всіх правильно виконає завдання.
Сучасні діти дуже полюбляють комп’ютерні ігри, тому я використовую різні
завдання які схожі на комп’ютерну гру під час навчання.
Наприклад під час вивчення теми «Інфекційні захворювання» в 11 класі
запропонувала учням виконати практичну роботу моделювання поширення глобальної інфекції ресурсами комп’ютерної гри «Plague Inc» учні були в захваті.
Проте досягти високого рівня дослідницьких компетентностей учень зможе лише за умови активної
позакласної роботи з предмету. Основні традиційні напрями такої роботи – факультативні курси, підготовка до предметних олімпіад, участь у конкурсах, конференціях та безпосередньо
науково-дослідницька робота під керівництвом учителя у МАН. До такої роботи залучаються учні 9-11 класів. Для учнів 6-8 класів я пропоную брати участь у конференціях та конкурсах. Адже саме для
дітей 11 -13 років, відповідно до їхніх вікових особливостей, властиві пізнавальні інтереси у природничій сфері. Без вчасної реалізації такого потенціалу діти можуть залишитися "за бортом"
дослідницької діяльності.
Завдання вчителя – організувати творчий процес, розвивати дослідницький потенціал,
ознайомити з правилами виконання і написання наукових робіт. Головне, що ще у шкільні роки діти навчаються ретельно проводити дослідження, оволодівають складними методами обробки результатів і
переконуються, що справжня наука не може бути надуманою, а результати завжди опираються на дійсно доведені факти.
Інноваційна діяльність вчителя по створенню індивідуальної траєкторії
розвитку обдарованої дитини
Аверченко Світлана Юріївна,
учитель біології
Комунального закладу
«Бірківська загальноосвітня
школа І – ІІІ ступенів
Зміївської районної ради
Харківської області»,
спеціаліст другої категорії
Обдаровані діти складають резерв інтелектуального
піднесення будь-якої нації. На сьогодні в Україні проблема обдарованості, творчості, інтелектуалу виходить на передній план у державній політиці, визначаючи пошук, навчання і виховання
обдарованих дітей та молоді, стимулювання творчої праці, захист талантів.
Обдарованість – це високий рівень здібностей людини, що
дозволяє їй досягти особливих успіхів у певній галузі діяльності. Розрізняють загальну і спеціальну обдарованість. Загальна розумова обдарованість виявляється в оволодінні всіма видами
діяльності, для успішного здійснення яких необхідні певні розумові якості. Спеціальна обдарованість пов’язана з певними видами діяльності, в яких вона найбільше розвивається. Диференціюють психомоторну, інтелектуальну, творчу, академічну, соціальну і духовну
обдарованість. Психомоторні здібності тісно пов’язані зі швидкістю, точністю рухів. Інтелектуальну обдарованість пов’язують із високим рівнем інтелектуального розвитку. Академічна обдарованість
визначається успішністю навчання, такі діти в майбутньому стають відмінними спеціалістами. Соціальна обдарованість розглядається як складне, багатоаспектне явище, що визначає успішність у
спілкуванні. Соціально-обдаровані діти – це майбутні лідери.
Усі обдаровані діти мають потребу в знаннях, яскраво виражений інтерес до певної
галузі знань. Немає потреби примушувати їх вчитися, вони самі шукають собі роботу, частіше складну, інтелектуальну, із задоволенням нею займаються, присвячуючи їй увесь свій вільний час. Обдаровані
діти вільно і швидко оволодівають відповідними вміннями і навичками. Вони показують високий рівень досягнень. Найчастіше педагоги і психологи передбачають спеціальну підготовку вчителів для
роботи з обдарованими дітьми, створення спеціальних навчальних закладів. Проте, як показують результати досліджень, у спеціальних групах для обдарованих дітей умови для їхнього розвитку
погіршуються як особистісного, так і інтелектуально-творчого. Пояснити це можна тим, що талановитим дітям у середовищі подібних до себе важко проявити свою неповторність. Тому не можна не
враховувати сприятливий вплив обдарованих дітей у системі масової освіти. Обдарована дитина також шукає спілкування з дорослими, бо ті розуміють її краще, ніж однолітки, які часто насміхаються,
дають прізвиська. Обдаровані діти часто перебільшено емоційні, вони запальні, легко збуджуються через дрібниці, але це не вередування, а виявлення багатства їх натури. Творчі діти рідко
бувають спокійними, вони страждають від своєї винятковості, але багатьох рятує тонке відчуття гумору, вони цінують його. У них особлива мова, особливе сприйняття. Тому такі якості обдарованих
дітей вимагають особливого підходу до них і не випадково за рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я входять до «групи ризику». Обдаровані діти – дуже цінна, але досить тендітна частина
нашого суспільства, які в своєму розвитку наражаються на особливий ризик. Вундеркінд – це не лише радість у сім’ї, не лише можливість похвалитися перед знайомими видатними досягненнями своєї
дитини, це і специфічні проблеми, пов’язані з її вихованням, організацією взаємодії з її однолітками і з дорослими. У нашій країні педагогіка дитячої обдарованості почала розвиватись як наука
наприкінці XIX на початку ХХ століття. П.Ф. Кацтерев, В.П. Вахтеров, А.Н. Острогорський, А.П. Модестов, Л.Ф. Зеленкевич, В.М. Екземплярський, Б.І. Грінченко та інші фахівці розробляли наукові й
практичні основи діагностики, підтримки обдарованих дітей. У той час проводились конференції, створювались школи, накопичувався досвід, що став надбанням світової педагогіки. Сучасні дослідники
Ю.Гільбух, О. Зазимко, А. Запорожець, В. Красноголов, Н. Лейтес, О. Матюшкін, В. Моляко, М. Подд’яков, Г. Суворова, Д. Узнадзе, Ю. Юркевич та інші розглядають поняття «обдарованість», вивчають її
особливості, вказують, що основні труднощі виявлення ознак обдарованості дитини помічають у тому, що важко визначити власне індивідуальне, відносно незалежне від вікового і нелегко передбачити,
чи виявиться ця якість стійкою особистістю на наступних етапах, доволі важко передбачити хід подальшого становлення обдарованості. Тому сучасні дослідження природи обдарованості спрямовані на
розкриття співвідношення біологічного і соціального в природі обдарованості. Дуже важливо побачити прояви обдарованості, приділити увагу, забезпечити умови розвитку дитини, організувати
спілкування з однолітками, дозвілля тощо. Основним завданням є підтримка обдарованої дитини, визначення її здібностей, адже така дитина є особливою цінністю для суспільства. Безперечно, питання
навчання і виховання здібних дітей слід вирішувати, враховуючи всі надбання науки і практики, але, звичайно, відповідно до пізнавальних інтересів і можливостей дитини.
Як з групи здібних учнів вибрати справді талановитих? Якими критеріями в цьому
відборі користуватися? На ці запитання відповідає кожен педагог, який намагається розгледіти спектр можливостей дитини. Учитель завжди балансує між проблемою - не залишити талант без реалізації
або, навпаки, не поставити перед ще незміцнілою особистістю дитини недосяжні завдання. Тому пошук обдарованості у дітей, їх моніторинг, вимагає винятково наукового підходу. Науковою
підставою концепції розвитку обдарованості, звичайно, виступає особистісно-орієнтоване навчання. Концептуальний педагогічний підхід до відбору обдарованих дітей є багатофакторним: 1.Гуманістичний
і компетентнісний підходи відповідають на питання - яка мета освіти. Формування компетентності особистості - забезпечує готовність особистості до
самореалізації та виконання соціально-затребуваної діяльності та спілкування, сприятливе соціальне самовизначення особистості.
2. Особистісний та індивідуальний підходи, конкретизуючи гуманістичний, відповідають на питання-що
розвивати. В цьому аспекті наша школа створює максимально сприятливі умови для розкриття і розвитку індивідуальних здібностей і схильностей учнів.
До підходу,що відповідає на питання, як розвивати, відноситься діяльнісний
підхід. Суть його полягає в тому, що здібності виявляються і розвиваються в діяльності. В цьому аспекті основним напрямком роботи вчителів нашої школи є створення індивідуальних освітніх
траєкторій, що, в кінцевому підсумку, забезпечить нашим здібним, талановитим дітям високі життєві перспективи, успішне самовизначення в контексті вимог сучасного суспільства і культури.
Цілеспрямування діяльнісного підходу, пошуку обдарованих учнів та допомоги їм передбачає наявність чіткої МОДЕЛІ ВИПУСКНИКА ШКОЛИ Створення такої моделі дозволить вирішити дві проблеми: -
по-перше, встановити діапазон психолого-педагогічних діагностичних заходів, які використовуються вчителями в ході пошуку здібних учнів; - по-друге, обрати форми і методи роботи вчителів з дітьми,
інтелектуальний потенціал яких, дозволяє добитися високих результатів.
Інноваційна діяльність вчителя
у роботі з обдарованими дітьми
Інтернет-оліміпіада – це інтелектуальні конкурсні змагання, а саме змагання учнів загальноосвітніх навчальних закладів, які
проводяться з застосуванням комп’ютерного тестування безпосередньо у глобальній світовій мережі Іnternet або з її використанням, тобто входять до поняття «дистанційне навчання». Чим далі ми
здійснюємо практичні кроки у напрямку запровадження новітніх інформаційних та телекомунікаційних технологій, тим більше переконуємося, що поняття Інтернет-олімпіада містить у собі цілий комплекс
інформаційних, організаційно-технічних заходів, нових методик і технологій проведення моніторингу освіти.
Головна відмінність Інтернет-олімпіад від звичайних олімпіад полягає у різниці
методологічного підходу при створенні вимог до технології їх проведення. Суттєво відмітити, що відсутність націленості на застосування комп’ютерного тестування змушувала залучати великі людські
ресурси для проведення олімпіад, тому з самого початку така технологія потребувала введення механізму обмеження кількості учасників, яке і зараз продовжує існувати на попередніх етапах, а
Інтернет-олімпіади забезпечують залучення до участі у змаганнях більшої кількості учнів, створюючи вільний доступ для всіх бажаючих перевірити свої знання, у тому числі і дітей-інвалідів,
серед яких є багато обдарованих.
Інтернет-олімпіади забезпечують об’єктивність оцінювання, оперативність
зворотнього зв’язку, перевірку робіт у режимі «реального часу», необхідно відмітити і цікавість нинішнього покоління до комп’ютерних технологій. Крім того, вихід у Інтернет є дуже важливим у
зв’язку з рухом України до Європейської Спільноти. Олімпіади сприяють шляху до відкритого суспільства. Інтернет-олімпіади стимулюють учнів до оволодіння сучасними інформаційними та
телекомунікаційними технологіями. Де хто важає проблемою комп’ютерне забезпечення навчальних закладів та якість мережі Internet, але Інтернет-олімпіади має три тура, які учасники можуть пройти у
будь-який зручний для себе час.
Гра ставить школярів в активну суб’єктивну позицію. Тому на уроках біології, при заняттях з дітьми, які
готують дослідницькі роботи, чи готуються до олімпіади, проводжу КВК, вікторини, брейн-ринги, змагання, предметні тижні. Школярі розв’язують ребуси, кросворди, поступово
починаючи складати власні головоломки, що, безумовно, сприяє розвитку пам’яті, уваги, кмітливості.
Серед засобів навчання важливе місце займає дидактичний матеріал, який
використовується для залучення учнів до роботи з книжкою, іншими джерелами знань, для організації самостійних робіт на уроці та вдома, а також для оперативного контролю за засвоєнням
знань.
В більшості випадків вчитель перетворюється на консультанта та помічника
для учня. Я вважаю, що особливі методи для виховання та навчання обдарованої дитини не потрібні, слід тільки звернути пильну увагу на ті з них, що оптимально розвивають
творчі здібності дитини.
Проектна технологія.
Мені дуже імпонує ця технологія як для організації вивчення навчального
матеріалу, так і для індивідуальних та групових занять з обдарованими дітьми. Я дуже часто застосовую у сврїй практиці метод проектів. Основними питаннями в проектній діяльності, що організується
вчителем, повинні бути такі:
· «Що роблять учні?»
· «Для чого вони це роблять?»
· «У чому полягає самостійність їх дослідження?»
Як правило, протягом навчального року учні виконують декілька проектів, ідеї та
матеріали деяких з них інколи використовуються для вибору теми науково – дослідницької роботи.
·
проект розробляється з ініціативи учнів, але тема може бути запропонована й
учителем. Тема для всього класу може бути однією, але шляхи її реалізації в кожній групи можуть бути різними;
·
проект варто робити значущим для найближчого й опосередкованого оточення учнів; ·
робота з проектом має дослідницький характер, моделює роботу в науковій лабораторії й тому необхідно розробити апарат дослідження, обгрунтувати його;
·
проект педагогічно значущий, тобто учні у процесі його здійснення
здобувають нові знання, будують нові відносини, опановують загальнонавчальні вміння;
·
проект заздалегідь спланований, сконструйований спільними зусиллями вчителя й
учнів, але в той же час у міру його розгортання допускаються гнучкість і зміни;
·
проект рекламується в рамках класу, школи з метою підвищення мотивації учнів у
його реалізації, розгортається його спільна значущість;
·
проект реалістичний, має визначену практичну значимість, зорієнтований на
можливості учнів; припускається широке розмаїття тем.
Портфоліо
Портфоліо не тільки є сучасною ефективною формою оцінювання, але й допомагає
вирішувати важливі педагогічні завдання: підтримувати високу навчальну мотивацію школярів; заохочувати їхнюактивність і самостійність, розширювати можливості навчання й самонавчання; формувати вміння вчитися -
ставити мету, планувати й організовувати власну навчальну діяльність; закладати додаткові передумови й можливості
для успішної соціалізації.
Ведення портфоліо для обдарованих дітей може підвищити освітню
активність школярів, рівень усвідомлення ними своїх цілей і можливостей, що робить вибір подальшого напрямку й форми навчання з боку старшокласників більше достовірним і відповідальним.
Портфоліо - щось більше, ніж просто папка учнівських робіт; це - спланована заздалегідь індивідуальна добірка досягнень учнів. Метод портфоліо являє собою свого роду об'єктивовану рефлексію. Цей
набір матеріалів спонукає учня до міркування над своїм розвитком й є своєрідним результатом його праці протягом деякого часу. Завдяки портфоліо формуються такі якості критичного мислителя, як
рефлективність, уміння обґрунтовувати свій вибір й уміння продуктивно працювати з інформацією, стає можливим створення більш ефективної системи діагностики щодо виявлення труднощів у навчанні,
визначення необхідних заходів для їх подолання та керування індивідуалізованими навчальними програмами, розвитком компетентності особистості.
Залежно від цілей створення портфоліо бувають різних типів:
Перший тип портфоліо - це "папка досягнень", спрямована на підвищення власної значимості учня й відображає його успіхи
(похвальні грамоти за навчання, досягнення в спорті, музиці, шахах і т.д. ; похвальні лист, табелі успішності, грамоти, медалі й т.п.). · Другий тип - рефлексивне портфоліо, що розкриває динаміку особистісного розвитку
учня, що допомагає відстежити результативність його діяльності як у кількісному, так й якісному плані. У цю папку збираються всі контрольні й творчі роботи учня: твори, есе, малюнки, вироби,
залікові роботи, відеокасети, результати медичних і психологічних обстежень і т.д. - загалом , усе, що робилося протягом певного строку (наприклад року). · Третій тип портфоліо -
проблемно-дослідницький, пов'язаний з написанням реферату, наукової праці, підготовкою у виступу на конференції. Він являє собою набір матеріалів по певних рубриках, наприклад: варіанти назв
реферату (доповіді, статті); список літератури для вивчення; мікротеми, проблемні області, план дослідження; дискусійні точки зору; факти, цифри, статистика; цитати, афоризми; інтеграція з іншими
предметними областями; результати дослідження; висновки за результатами дослідження; методи дослідження; прогнози й перспективи.
Збір і систематизація матеріалу в таких портфоліо допомагає учнем не тільки гідно
написати яку-небудь наукову працю, але й "піднімає" їхні пізнавальні інтереси до висот наукових зразків. · Четвертий тип портфоліо - тематичний, створюваний у процесі вивчення якої-небудь великої
теми, розділу, навчального курсу. Робота над ним будується в такий спосіб: учитель повідомляє спочатку назву досліджуваної теми, а також форму контролю по ній - захист свого портфоліо, зібраного
за результатами роботи над даною темою. Учнем на самому початку пред'являються 25 завдань різного зі складності, що відбивають різні рівні мислення й пізнання.
Портфоліо використається для:
визначення рейтингу учня, складання індивідуальної освітньої
траєкторії
Портфоліо дозволяє враховувати результати, досягнуті учнем у різноманітних видах
діяльності - навчальної, творчої, соціальної, комунікативної й інших - і є найважливішим елементом практико-практико-орієнтованого підходу до утворення. Виходячи з вище сказаного, можна
зробити висновок - портфоліо не тільки є сучасною ефективною формою оцінювання, але й допомагає вирішувати найважливіше педагогічне завдання - формувати вміння вчитися - ставити мету,
планувати й організовувати власну навчальну діяльність.
Робота з обдарованими учнями з біології на уроках
У біографії майже всіх знаменитих людей, чия діяльність пов’язана з
біологією, є рядки, що в дитинстві ця особистість дуже любила природу, цікавилася рослинним і тваринним світом. І хоча в планах батьків їм часто судилася інша доля, любов до природи, жага знань,
бажання присвятити себе науці біології, перемагали. І, можливо, із сучасних дітей, які цікавляться природою, люблять тварин, піклуються про рослини, виростуть майбутні вчені
біологи, які внесуть свій гідний вклад в сучасну науку, стануть гідним
продовжувачами видатних біологів. На уроках біології потрібно особливу увагу приділяти обдарованим дітям, розвивати їх логічне мислення, творчу активність, бажання глибше, ніж інші учні,
пізнати загадковий світ живої природи. Обдарованість, талановитість необхідно пов’язувати з особливостями власне творчої діяльності, проявом творчості, функціонуванням творчої людини. На уроках
біології потрібно формувати і розвивати в обдарованих дітей: ² задатки, схильності, що виявляються в підвищеній чутливості, певній вибірковості, перевагах та динамічності психічних процесів; ²
інтереси, їх спрямованість, частота і систематичність прояву, домінування пізнавальних інтересів; ² допитливість, прагнення до створення нового, схильність до вирішення і пошуку проблем; ²
швидкість у засвоєнні нової інформації, утворення асоціацій; ² прояв загального інтелекту – сприйняття, розуміння, швидкість оцінок і вибору шляху рішення; ² емоційне забарвлення процесів,
емоційне ставлення, вплив почуттів на суб’єктивне оцінювання; ² наполегливість, цілеспрямованість, працьовитість; ² інтуїтивізм, схильність до оцінок та прогнозів; ² швидкість в
оволодінні уміннями і навичками, прийомами; ² здатність до вироблення власних стратегій. Обдаровані учні повинні мати сприятливі морально-психологічні умови для навчальної діяльності, виконуючи
роботу, більшу за обсягом і інтенсивністю Обдаровані діти – це перші помічники учителя на уроці. Вони з радістю готують реферати і повідомлення, постійно переглядають телепередачі про
рослинний і тваринний світ, читають додаткову літературу і пресу, беруть активну участь у підготовці і проведенні семінарських занять, конференцій. Важливе значення має індивідуальна форма
роботи, коли здійснюється безперервна дія учня і вчителя, під час якої найбільш повно реалізуються індивідуальні особливості учня, враховуються його особистісні якості. Доречно, перед вивченням
будь-якої теми уроку поставити перед учнями проблему, тоді обдаровані діти будуть не просто сприймати і засвоювати навчальний матеріал, а знаходити шляхи для вирішення проблеми. Наприклад, перед
вивченням теми «Кров і кровообіг» у 8
класі можна поставити проблемне запитання: «Навіщо людині роблять аналіз крові?»,
детальну відповідь на яке учні дають в кінці вивчення теми. При вивченні теми «Опора і рух» — «Чому в дітей переломи трапляються рідко, хоча падають вони часто?». На уроках біології потрібно
використовувати найрізноманітніші форми і методи роботи. Це буде надавати обдарованим дітям різноманітні знання і давати можливість у різних видах діяльності випробовувати свої сили і можливості.
Особливої уваги заслуговують сучасні інноваційні технології та інтерактивні методи навчання, де обдаровані учні мають здатність очолювати діяльність роботи «малих» і «великих груп», під час
«Мозкового штурму» висловлювати найоригінальніші та найсміливіші думки. «Мозковий штурм» досить ефективно використовується для визначення глобальних проблем. Учні при цьому усвідомлюють свій
особистий внесок у зроблене, а оригінальність та неповторність таких визначень просто вражають. Метод «Навчаючи – вчуся» дає змогу обдарованим дітям взяти участь у навчанні та передачі
знань іншим. Допомагає вести обговорення дискусійного питання в класі і дати змогу обдарованим дітям проявити себе, метод «Займи позицію». Він проводиться з метою надання учням висловитися та
практикуватися в навичках спілкування. Під час проведення уроку «Вплив алкоголю, наркотиків і токсинів на поведінку людини» учні займають місце в ряду відповідно до позиції «Ніколи» або «Життя
покаже…». Учні, залежно від зайнятих ними позицій, висловлюються, з’ясовують наукову думку з цього приводу. Деякі учні можуть перейти з однієї групи в іншу, але при цьому обґрунтовують
причини зміни своєї позиції. В цій роботі активно взаємодіють всі учні класу. Це розвиває в них уміння співпраці, взаємонавчання: учитель-учень, учень-учень. Учні вчаться моделювати
ситуації, в них розвивається вміння аналізувати життєві та навчальні ситуації. Однією з форм роботи з обдарованими дітьми на уроках є аналіз ситуації, випадку з життя. Ситуації, випадки слугують
для учнів конкретними прикладами для ідей та узагальнень, забезпечують підґрунтя високого рівня абстрагування та мислення, демонструють людські почуття та емоції, зацікавлюють учнів, захоплюють
їхню увагу, допомагають пов’язати навчання з досвідом реального життя, дають шанс застосувати знання на практиці. Особливо вдало аналіз ситуацій дається при вивченні тем екологічного змісту.
Наприклад, під час екскурсії на природу, побачивши зламане деревце і стоптані квіти, можна проаналізувати ситуацію: «Що
відбувається? Чому так сталося? Хто винен у цьому?». І школярі не тільки самі аналізують ситуацію, а й знаходять шляхи її вирішення. Розв’язуючи ситуації, учні готуються до реального життя, адже
в житті може все трапитися і тоді знадобляться знання з біології. За допомогою інтерактивних методів навчання учитель перестає бути головним джерелом інформації, але зростає його роль в
організації самостійної пізнавальної діяльності школярів. В результаті застосування інтерактивних методів навчання, учні стали краще навчатися, збільшилася кількість учнів з високим та
достатнім рівнем навчальних досягнень. На уроках біології створюються умови для вибору учнями власного шляху в навчанні й, у подальшому, виборі професії. Одним з видів навчання біології є метод
проектів, який орієнтований на самостійну діяльність учнів – індивідуальну, парну, групову, спрямовану на розв’язання конкретної проблеми з використанням методів і способів навчання та знань з
різних галузей науки біології. Цей метод дає змогу самореалізуватися обдарованим школярам. Важливим є проект «Проблеми здорового способу життя» як найбільш актуальним на сьогодні серед учнів
14-17 років. У написанні такого проекту можуть брати участь всі бажаючі серед учнів 8-11 класів І кожний учень самореалізовує себе в такому виді діяльності і самостійно приходить до
висновку про шкідливість алкоголю, нікотину та наркотиків для здоров’я. Обдарованим дітям під силу не тільки розгадувати кросворди, чайнворди, ребуси і т.д., а й самим їх складати.Все це
сприяє розвитку творчих кожної обдарованої дитини.
Робота з обдарованими дітьми з біології в позакласній роботі
Роботу з обдарованими дітьми з біології проводять не лише на уроках, а й в
позакласній роботі. Причому, в позакласній роботі для цього більше часу і можливостей. Біологічно обдаровані діти дуже спостережливі. Вони помічають найменші зміни в природі. Тому вони широко
залучаються до фенологічних спостережень. Учень поступово перетворюється на молодшого колегу, який працює над розв’язанням проблем охорони довкілля, дослідження природи рідного краю. Залучення
дітей до пошуково-дослідницької діяльності дозволить значною мірою поліпшити знання з біології та екології.
Робота обдарованих учнів в МАН. Одним із шляхів творчого сприйняття сучасних наук є систематична науково-дослідна робота з актуальних
питань. У ній містяться обов’язкові елементи наукового дослідження: ² постановка мети; ² формулювання завдань; ² вибір методів збору й опрацювання фактичного матеріалу; ² проведення
спостережень, дослідів і експериментів; ² аналіз і обговорення одержаного матеріалу, в результаті яких дослідник отримує відповіді на поставлені запитання.
Навчально-дослідні роботи є набуттям умінь і знань, необхідних для виконання в
майбутньому самостійного дослідження. Дослідні роботи мають на увазі велику самостійність учнів як під час вибору методик, так і під час обробки зібраного матеріалу. Звичайно, такі роботи
виконуються обдарованими школярами , що вже мають досвід дослідної діяльності, а керівник виконує роль консультанта і за необхідності допомагає на різних етапах. Для виконання дослідних
робіт потрібні хороша технічна база і правильне методичне керівництво. Навчально-дослідна діяльність передбачає в першу чергу виконання робіт, що відрізняються різними методиками виконання,
способами збирання, обробки і аналізу одержаного матеріалу. Вона направлена на вироблення уміння узагальнювати дані й формулювати результати. Біологія – наука, в якій багато галузей, доступних
для роботи обдарованих дітей. Будь-які наукові матеріали мають бути правдивими, тобто відображати істинну картину закономірностей, що є в природі, численних співвідношень і процесів. Усі
результати повинні відображати тільки власні спостереження і досліди. Порівнювати їх можна (а інколи й необхідно) з даними, що містяться в літературі з даної теми, з обов’язковим посиланням на
використані джерела. Переписування даних зі щоденника спостережень без якої-небудь обробки і осмислення – неприпустима річ. Обробку результатів проводять після закінчення спостережень. Формулюючи
висновки, необхідно пам’ятати, що негативний результат – теж результат. І він теж повинен бути у висновках, як би автору не хотілося його приховати. Результати роботи можуть бути відображені в
роботах членів МАН. Мала Академія наук – це один із кроків до прогресу в майбутньому, це перша спроба реалізувати себе як людину, здатну мислити. Дослідні роботи учнів є особистісно-зорієнтованою
моделлю навчання. Виконання роботи відбувається в ключі вимог до наукового дослідження і потребує обґрунтування актуальності обраної теми, постановки мети і завдань, вибору конкретних методів під
час дослідження, формулювання висновків.
Науково-дослідницька робота є підґрунтям для нових починань. Участь у цій роботі
є своєрідним стимулом для загартування характеру, сприяє прагненню до нових відкриттів і злетів, розширює кругозір. Завдання педагога – відкрити своїм обдарованим учням різноманіття корисних для
їх розвитку видів діяльності, які спонукають до пізнання.
Дуже важливою формою роботи з обдарованими учнями є їх участь у предметних
олімпіадах з біології. Проводяться вони на шкільному, районному, обласному і вищих етапах. Доцільно підбирати завдання на шкільному етапі, які б не тільки виявляли рівень знань з предмету, а й
розвивали б мислення учнів, сприяли баченню біологічних процесів вцілому в усіх проявах життєдіяльності, дозволяли б учню порівнювати, аналізувати і робити самостійні висновки. Обов’язковою
умовою участі учнів в олімпіадах є їх добровільна участь.
Додаток
до листа Міністерства
освіти і науки України
від 01. 07. 2019 р. № 1/11-5966
Методичні рекомендації щодо викладання біології та екології у 2019/2020 навчальному році
У 2019/2020 навчальному році навчання біології в закладах загальної середньої освіти здійснюватиметься за такими навчальними програмами:
6-9 класи:
Програма з біології для 6-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (оновлена), затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804. Програму розміщено на офіційному
веб-сайті МОН України;
8 -9 класи з поглибленим вивченням біології:
Програма з біології для 8-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням біології, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 17.07.2013 № 983. Програму
розміщено на офіційному веб-сайті МОН України;
10-11 класи:
Програма з біології і екології для 10-11 класів закладів загальної середньої середньої освіти: рівень стандарту, затверджена
наказом Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 № 1407;
Програма з біології і екології для 10-11 класів закладів загальної середньої середньої освіти: профільний рівень, затверджена
наказом Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 № 1407.
Програми розміщені на офіційному веб-сайті МОН України.
Чинні програми дають право вчителю творчо підходити до реалізації їх змісту: самостійно обирати послідовність розкриття навчального матеріалу в межах одного навчального року, але так, щоб не
порушувалась логіка його викладу; змінювати орієнтовну кількість годин, передбачених програмами для вивчення тем або розділів, та час проведення шкільних екскурсій, використовуючи для цього
резервні години або години навчальної практики; добирати об’єкти для вивчення та включати в зміст освіти приклади зі свого регіону. Резервні години можуть бути використані для повторення,
систематизації, узагальнення навчального матеріалу, контролю та оцінювання результатів навчання учнів, проведення семінарів, захисту проектів тощо.
У навчальному плані і додатку до свідоцтва про здобуття повної загальної середньої освіти зазначається один предмет «Біологія і екологія». При цьому для держаної підсумкової атестації, як у формі
зовнішнього незалежного оцінювання, так і у письмовій формі у закладі освіти учні можуть обирати предмет «біологія».
У 2019/2020 навчальному році завершується впровадження навчальних програм для старшої школи, розроблених до Державного стандарту 2011 року. Нові навчальні програми розроблено на
компетентністних засадах, визначених Концепцією реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа».
Навчальний матеріал у програмі 11 класу структуровано за темами: «Адаптації», «Біологічні основи здорового способу життя», «Екологія», «Сталий розвиток та раціональне природокористування»,
«Застосування результатів біологічних досліджень у медицині, селекції та біотехнології».
Програма із біології і екології на рівні стандарту в 11 класі розрахована на 70 годин (2 години на тиждень). Кількість годин на вивчення тем, послідовність їх вивчення в програмі орієнтовні і
можуть змінюватись вчителем під час календарно-тематичного планування. У межах кожної теми рекомендуємо передбачити години на повторення і корекцію знань, отриманих в основній школі,
узагальнення і систематизацію навчального матеріалу.
Курс біології і екології одинадцятого класу покликаний сформувати у випускників школи ключеві
компетентності, які забезпечують знання та розуміння фундаментальних принципів біології, осмисленні уміння, сформовані навички, усвідомлене ставлення до вибору шляху подальшого навчання
відповідно до своїх інтересів і здібностей.
У змісті всіх тем реалізовано три взаємопов’язані компоненти, важливі для формування ключових компетентностей:
екологічній розкриває роль факторів зовнішнього середовища, взаємозв’язок живого зі своїм довкіллям, наслідки порушення умов довкілля для функціонування різних ієрархічних рівнів життя,
визначення діяльнісних аспектів подолання екологічних проблем та досягнення сталого (збалансованого) розвитку;
здоров’язбережувальний – ознаки та критерії здоров’я, визначає роль ендогенних та екзогенних чинників, забезпечує набуття навичок безпечної поведінки, спрямованих на збереження власного здоров’я
та здоров’я інших людей;
соціально-громадянський – відповідальність за ухвалення виважених рішень щодо діяльності в довкіллі, за стан довкілля, готовність брати участь у природоохоронних заходах.
Основна концептуальна ідея нової навчальної програми з біології і екології для 11 класу базується на реалізації функціонального, системно-структурного та екологічного підходів і забезпечує
розуміння біологічної картини світу, цінності таких категорій, як знання, життя, природа, здоров’я, формування свідомого ставлення до екологічних проблем, усвідомлення біосферної етики,
застосування знань з біології у повсякденному житті та майбутній професійній діяльності, оцінювання їх ролі для суспільного розвитку, перспектив розвитку науки біологія та її значення у
забезпеченні існування біосфери.
Зміст курсу «Біологія і екологія» є логічним продовженням курсу біології основної школи у формуванні природничо-наукової компетентності учнів і спрямований на задоволення освітніх потреб
відповідно до обраного рівня освіти: стандарту або профільного. Спільним у меті навчання на різних рівнях є формування системи знань про основні властивості живих систем, формування предметної та
методологічної компетентностей. І на профільному рівні і на рівні стандарту вивчаються однакові теми. Однак на профільному рівні предмет вивчається поглиблено і передбачає більш повне опанування
понять, законів, теорій; використання інноваційних технологій навчання; організації практичної, дослідницької та проектної діяльності учнів; забезпечує також прикладне спрямування навчання
за рахунок інтеграції знань і методів пізнання та застосування їх у різних сферах діяльності, у тому числі і професійну орієнтацію учнів на майбутню діяльність, яка користується попитом на ринку
праці.
У класах небіологічного профілю необхідно приділити більшої уваги розділам, що пов’язані із життям, а не суто основам біологічних знань. Варто приділяти увагу питанням, що пов’язані з майбутнім
батьківством молодих людей. Важливо пам’ятати, що старшокласники і старшокласниці є молодими громадянами, які невдовзі підуть в доросле і самостійне життя. Тому вивчення біології має бути
максимально прив’язане до набуття знань, умінь і навичок, формування ціннісних ставлень важливих для життя.
Зміст теми «Адаптації» має теоретико-прикладний характер. Метою вивчення має бути формування в учнів комплексного уявлення про адаптації, що проявляються на різних рівнях
організації біологічних систем. Тема націлена на розуміння, яким чином зміна умов середовища впливає на стан, сталість і розвиток живих істот; усвідомлення, що на підставі вивчення життєвих
циклів видів та особливостей їх життєвих стратегій можна контролювати чисельність небезпечних інвазійних та патогенних організмів або, навпаки, створювати відповідні умови для підвищення
продуктивності організмів, що використовуються в якості харчових, технічних, лікарських; в який спосіб можна досягти підвищення стійкості організмів в процесі їх адаптації до стрес-факторів; як
підвищити власний адаптивний потенціал тощо.
Термін «адаптації» використовують для позначення еволюційного процесу характерного для популяції і виду (еволюційні/ філогенетичні/генотипові адаптації) і для означення фізіологічного процесу,
властивого окремому організму (фізіологічна/фенотипова адаптація). Останній процес у світовій науці називають «акліматизацією», а здатність до нього — «фенотиповою пластичністю». У
загальносвітовій практиці прийнято еволюційне трактування поняття «адаптації». Поняття «симбіоз» має ширше значення, ніж воно вживається в даній темі. Тому варто донести до учнів, думку про
те, що цей термін тут вжито у вузькому значенні для позначення взаємодій у випадку, коли один організм є середовищем існування для другого. Про решту типів симбіозу, що не потребують тісного
співіснування організмів, йтиметься у темі «Екологія».
Згідно з Концепцією «Нова українська школа» однією з ключових компетентностей випускника школи є екологічна грамотність, тобто «уміння розумно та раціонально користуватися природними
ресурсами в рамках збалансованого розвитку, усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоров’я людини».
Однім із шляхів реалізації цих завдань є включення в курс 11 класу тем «Екологія» та «Сталий розвиток та раціональне природокористування». Зміст тем базується на принципах інтегральності і
міждісциплінарності, що пов’язано з глобальністю і всебічністю сталого розвитку як явища. Спираючись на базові біологічні та екологічні знання старшокласників учителю важливо націлити учнів
на розуміння основних принципів збалансованого розвитку людства – забезпечення діалектичного взаємозв’язку між поведінкою і цінностями особистості, активності суб’єкта і мотивації до діяльності,
єдності з життям.
З огляду на наявність питань екології в темі «Адаптації» і тісний зв’зок тем «Екологія» і «Сталий розвиток та раціональне природокористування» доцільно вивчати їх після теми «Адаптації».
Зміст теми «Екологія» є розширенням подібної теми курсу 9-го класу, тож варто актуалізувати і використовувати наявні знання школярів. Новим у цій темі є поняття про зв’язки між популяціями в
екосистемі (трофічні, топічні тощо), чому треба приділити додаткову увагу.
Розглядаючи тему «Сталий розвиток та раціональне природокористування» найкраще зосередитись на локальних змінах, які можуть здійснити учні в своєму житті та їх впливі на глобальну екологічну
ситуацію («думай — глобально, дій — локально»): майбутнє в руках у кожного, а не в знеособленої влади. Під час вивчення теми варто приділяти якомога більшу увагу екологічним проблемам України та
можливими шляхам їх вирішення – що мусимо робити вже зараз. Не варто дуже детально розбиратися у критеріях забруднення довкілля та його якості, буде достатньо знання про основні
характеристики різних критеріїв і розуміння їх штучного характеру (вони визначені людиною). Потрібно зосередити увагу на глобальних змінах клімату на противагу поняттю про глобальне потепління —
перший процес є наслідком другого, однак потепління проявляється не у всіх регіонах і неоднаково у різних, тож варто пояснити чому поняття «зміна клімату» є кращим за «глобальне потепління».
Поняття «сталий розвиток», «раціональне природокористування», «екологічне мислення» є дуже абстрактними, тому в процесі підготовки до їх пояснення вчителу потрібно ретельно визначитися із чіткими
визначеннями, прикладами, що їх ілюструють та власним розумінням цих понять. Інакше є ризик плутанини між ними у свідомості учнівств. При підготовці і проведенні уроку про екологічну політику в
Україні й світі, а також громадянську активність у цій сфері найкраще залучити учнів для висвітлення цих питань — це зробить урок більш інтерактивним і цікавим. Крім того, до проведення такого
уроку можна залучити вчителя правознавства.
Розвиток понять про селекцію, біотехнологію, генетично модифіковані організми, про методи класичної селекції та сучасної біотехнології, значення досягнень генетичної та клітинної інженерії,
уявлення про які учні отримали вивчаючи біологію в основній школі, реалізується в процесі вивчення теми «Застосування результатів біологічних досліджень у медицині, селекції та
біотехнології». Виклад сучасних аспектів репродуктивної медицини, клітинної і тканинної інженерії, трансплантології, генної інженерії людини та біотехнології потребують набуття викладачем
сучасних актуальних знань, ґрунтовних відомостей про останні досягнення в цих галузях. Важливо обговорити з учнями біоетичні та безпекові проблеми репродуктивної медицини та генної модифікації
людини, особливо у світлі останніх повідомлень про редагування геномів людських ембріонів. Новою темою у цьому розділі є поняття про біологічну безпеку й біологічну зброю, під час вивчення якої
варто зосередити увагу на безпекових аспектах біологічних досліджень, робіт з біологічними об’єктами і створення ГМО, а також обговорити неконтрольовані небезпеки, що постають під час
використання біологічної зброї. Завдання теми – формування усвідомленого ставлення молоді до досягнень сучасної біології, розуміння, що принципи збалансованого розвитку обов’язково
поєднуються з такими загальнолюдськими моральними принципами, як справедливість, відповідальність перед теперішніми і майбутніми поколіннями.
Тема «Біологічні основи здорового способу життя» включена в зміст курсу біології 10-11 класу з метою реалізації Державного стандарту у частині компоненту «Здоров’я». Місце вивчення цієї теми у
структурі курсу визначає вчитель. Під час вивчення теми поглиблюються знання учнів отримані на уроках з основ здоров’я про основні поняття: здоров’я, здоровий спосіб життя, інфекційні та
неінфекційні захворювання, їх профілактика. Оскільки чинники і засади здорового способу життя вивчались на уроках курсу «Основи здоров’я», під час розгляду цієї теми потрібно звертати
увагу саме на біологічні основи тих чи тих дій, а також максимально залучати вже наявні знання і досвід учнів з цієї теми (учні можуть проводити уроки у себе в класі чи в молодших класах,
готувати цікаві проекти про різні аспекти здоров’я, проводити акції в школі, створювати мозкові мапи тощо). Під час вивчення питань у сфері репродуктивного здоров’я доцільно проаналізувати
ефективність різних методів контрацепції, здатність їх захищати від інфікування ІПСШ, а не лише назвати їх. Плануючи вивчення теми доцільно передбачити достатню кількість навчальних годин
на вивчення питань щодо функціонування імунної системи, імунокорекції, імунотерапії, які раніше не розглядались в курсі шкільної біології. Не варто приділяти багато уваги кількісним
характеристикам впливу на здоров’я різних груп чинників, оскільки у різних джерелах вони значно різняться. Важливо зосередитися здебільшого на ціннісному компоненті очікуваних результатів
навчальної діяльності: зорієнтувати учнів на усвідомлення важливості рухової активності, раціонального харчування та особистої гігієни для збереження здоров’я і профілактики різних захворювань.
Окремою лінією має проходити формування негативного ставлення до куріння, вживання психоактивних речовин, як фактора емоційного благополуччя для здоров’я і професійного успіху. Головне завдання
теми полягає в тому, щоб досягти позитивних змін у ставленнях і намірах випускників щодо власного здоров’я.
Освітній процес рекомендується базувати на компетентнісно орієнтованих завданнях з використанням сучасних освітніх технологій. До прикладу, матеріали щодо досвіду вивчення еволюційної біології у
школах Європи постійно публікуються у європейському журналі для учителів природничих дисциплін «Science in school». Тут можна знайти цікавий досвід учителів, зокрема щодо складання філогенетичних
схем, а також наукові статті з проблем еволюційної біології (Barker John, Philip Judith / Phylogenetics of man-made objects: simulating evolution in the classroom // Science in school. – 2013. –
№ 27. – P. 27 – 31). Важливо, що детальні методичні рекомендації щодо проведення уроків з еволюційної біології розробляються в університетських лабораторіях. Вони мають глибоку наукову базу.
Окремо пропонуються матеріали для учнів і методичні розробки для вчителів з відповідними поясненнями і чіткими порадами для ефективного використання на уроках. Запропоновані завдання – це цілісні
методичні комплекси з організації діяльності учнів на уроці. Усі розробки спрямовані на формування в учнів і вчителів критичного мислення і глибокого розуміння еволюційних процесів. Тож в Україні
нам варто долучитися і використовувати цінні освітні ресурси, що розроблені в інших країнах:
Evolution: DNA and the Unity of Life / [Електронний ресурс.] – Режим доступу: https://teach.genetics.utah.edu/content/evolution/
Teacher Guide Same or Different Species? – Режим доступу: https://teach.genetics.utah.edu/content/evolution/speciation/same-or-different-species_TG.pdf
Освітній ресурс Медичного інституту Говарда Г’юза – Режим доступу: https://www.hhmi.org/biointeractive
Pedigrees and the Inheritance of Lactose Intolerance. – [Електронний ресурс.] – Режим доступу: https://www.hhmi.org/biointeractive/pedigrees-and-inheritance-lactose-intolerance
Система вправ і завдань, що використовуються у навчанні біології, має бути дидактично доцільна та спрямована на вдосконалення різних практичних умінь і навичок, формування та розвиток
досвіду предметної, міжпредметної та загальнонавчальної діяльності учнів, стимулювати в них уміння користуватися усіма видами мовленнєвої діяльності для спілкування і пізнання, уміння взаємодіяти
з іншими людьми, виконувати різні соціальні ролі в групі та колективі.
Доцільно використовувати різні форми для проведення перевірки навчальних досягнень: усне опитування, виконання самостійних робіт, тестування (письмове, усне, комп’ютерне), письмова контрольна
робота. Обов’язковим елементом контрольної роботи мають бути завдання з короткою та розгорнутою відповіддю. Зміст завдань для перевірки навчальних досягнень з теми має відповідати
очікуваним результатам навчання учнів, визначеним програмою, і забезпечувати виявлення не тільки базових знань учнів, а й вміння їх застосовувати у життєвих ситуаціях.
Основними видами оцінювання є поточне і підсумкове (тематичне, семестрове, річне). Тематична оцінка виставляється з урахуванням поточних оцінок за різні види навчальних робіт, у тому числі
лабораторні (практичні) роботи. З огляду на це, у кожного учня має бути оцінка за виконання, як мінімум, однієї з лабораторних (практичних) робіт, передбачених програмою у змісті певної теми. Для
оцінювання використовуються орієнтовні вимоги до оцінювання, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 № 1222. З метою запобігання перевантаженню учнів не
рекомендується проведення тематичної контрольної роботи з біології в кінці семестру. Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичного. У разі відсутності оцінки за одну або декілька
тем, що вивчались упродовж семестра, семестрова оцінка може бути нижча середнього арифметичного наявних тематичних оцінок. При виставленні оцінки за семестр ураховуються складність і
значущість окремих тем для формування предметної компетентності, динаміка навчальних досягнень учнів. Проведення семестрової (річної) контрольної роботи програмами з біології не передбачено.
Звертаємо увагу, що наказом Міністерства освіти і науки України від 20.12.2018 № 1426 затверджено програму, за якою починаючи з 2020 року буде проводитися зовнішнє незалежне оцінювання
результатів навчання з біології, здобутих на основі повної загальної середньої освіти.
До відома вчителів. Є можливість участі учителів України, у курсах, що проводяться для учителів Європи навчальною лабораторією ELLS (European Learning
Laboratory for the Life Sciences) при Європейській молекулярно-біологічній лабораторії (EMBL) у місті Хайдельберг (Німеччина). Курс для вчителів «Genes of Change: New Ways of Teaching Evolutionary Biology» («Гени змін: Новий підхід до викладання еволюційної біології». Інформація про
курс: http://emblog.embl.de/ells/llab-february-2019/). Робота вчительських курсів при ELLS спрямована передусім на освоєння нових методик викладання
біології та інших природничих дисциплін.