Значення бактерій у природі й у житті людини
Мета. Закріпити знання учнів про бактерії; розкрити значення бактерій у природі та господарській діяльності людини; Розвивати уміння спостерігати, аналізувати та робити висновки і узагальнення. Виховувати відповідальне ставлення до навколишнього середовища та розуміння того, що кожен організм необхідний для колообігу речовин на планеті.
Тип уроку. Засвоєння нових знань.
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.
Тестове завдання на “+” та “-“.
1. Бактерії – це одноклітинні організми. –
2. Під дією сонячного проміння бактерії гинуть. +
3. Бактерії самостійно не рухаються. –
4. Коки – паличковидні бактерії. –
5. Всі бактерії безбарвні. –
6. Стрептококи – гілочка коків. +
7. Деяким бактеріям не потрібен кисень. +
8. Розмноження бактерій залежить від умов.+
9. Бактерій відносять до царства Дробянки +
10. Найбільше бактерій у грунті.+
ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.
Щоб узагальнити знання учнів про бактерії, ми повинні розглянути їхню роль у природі та господарській діяльності людини і зрозуміти, навіщо необхідні Дроб’янки на планеті.
ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.
Значення бактерій.
1. Ціанобактерії зробили можливість існування на планеті грибів. рослин, тварин.
2.Бактерії відіграють санітарну роль – бактерії гниття.
3. Здійснюють процеси ґрунтоутворення (сапротрофні).
4. Деякі засвоюють з грунту азот і перетворюють його на доступну для споживання рослинами форму.
5. За участю бактерій відбувається утворення газу та нафти.
6. Бактерії використовують для отримання кисломолочних продуктів, оцтовокислих, дублення шкур, виготовлення волокна з льону.
7. У мікробіологічній промисловості застосовують для отримання антибіотиків, вітамінів.
8. Використовують для знищення комах-шкідників, підвищення врожайності, очищення стічних вод.
9. Викликають хвороби – туберкульоз, тиф, чуму, ангіну, дифтерію, ботулізм…
10. Створюють “цвітіння” води разом з водоростями, чим спричиняють пошкодження водоймищ.
11. У Японії та Китаї такі водорості як носток та спіруліну люди вживають у їжу.
12. На плантаціях рису ціанобактерії використовують як добриво, завдяки їх здатності до азотфіксації.
ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.
Бактеріє є збудниками різних хвороб.
Слухання підготовлених доповідей.
V. Узагальнення та систематизація знань.
Бактерії – дуже важлива ланка живих організмів на планеті. Без них наша Землі була б перетворена на купу сміття. Чому?
VІ. Підведення підсумків уроку.
VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання
Загальна характеристика бактерій.
Значення бактерій у природі й у житті людини
Мета.
ознайомити з царством Дроб’янки, будовою та процесами життєдіяльності його представників; особливу увагу звернути на особливість їхнього існування у природі.
Розвивати пам’ять, увагу, спостережливість.Виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища та розуміння єдності всіх живих організмів.
Тип
уроку. Засвоєння
нових знань.
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.
Перевірка виконання домашнього завдання
ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.
Перші бактерії – ціанобактерії – найдавніші істоти, що прокладали шлях життю на Землі. Отже, сьогодні ми повинні з’яувати особливості та
значення бактерій у природі та господарській діяльності
ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.
Розповідь про нове царство живих організмів – Дроб’янки:
- про особливості будови і життєдіяльності бактерій;
- про форму їхнього тіла;
- про особливості поширення;
-Розповідь
про різноманітність бактерій на планеті:
- сапротрофи; симбіотрофи; паразитичні; фототрофні;хемотрофні, ціанобактерії…
Перегляд учбового фільму “Світ бактерій”
Вчені,
які внесли неперевершений вклад у мікробіологічну науку:
- у ХVІ ст. брати Ясени з Голландії сконструювали прилад із збільшувальних стекол для шліфування скла;
- у ХVІІ ст. Г.Галілей виготовив перший мікроскоп;
- у кінці ХVІІ ст. Р Гук та А.Левенгук удосконалили мікроскоп (мікроскоп Левенгука збільшував у 300 р);
- у ХІХ ст. Луї Пастер став засновником науки мікробіології.
- про значення у живій природі –
слухання підготовлених вдома доповідей.
Доповнення учителя:
Значення бактерій.
1. Ціанобактерії зробили можливість існування на планеті грибів. рослин, тварин.
2.Бактерії відіграють санітарну роль – бактерії гниття.
3. Здійснюють процеси ґрунтоутворення (сапротрофні).
4. Деякі засвоюють з грунту азот і перетворюють його на доступну для споживання рослинами форму.
5. За участю бактерій відбувається утворення газу та нафти.
6. Бактерії використовують для отримання кисломолочних продуктів, оцтовокислих, дублення шкур, виготовлення волокна з льону.
7. У мікробіологічній промисловості застосовують для отримання антибіотиків, вітамінів.
8. Використовують для знищення комах-шкідників, підвищення врожайності, очищення стічних вод.
9. Викликають хвороби – туберкульоз, тиф, чуму, ангіну, дифтерію, ботулізм…
10. Створюють “цвітіння” води разом з водоростями, чим спричиняють пошкодження водоймищ.
11. У Японії та Китаї такі водорості як носток та спіруліну люди вживають у їжу.
12. На плантаціях рису ціанобактерії використовують як добриво, завдяки їх здатності до азотфіксації.
ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.
Дати відповіді на запитання:
1. Хто і коли першим відкрив бактерії?
2. Коли виникли бактерії?
3. Яку будову має бактеріальна клітина?
4. Чому бактерії – прокаріоти?
5. Що можна побачити в бактерії у світловий мікроскоп?
V. Підведення підсумків уроку.
Бактерії – дуже важлива ланка живих організмів на планеті. Без них наша Землі була б перетворена на купу сміття. Чому?
VІ. Надання та пояснення домашнього завдання
чит. Параграф 17-18
Одноклітинні твариноподібні організми – мешканці водойм
Мета уроку: - розширити уявлення учнів про тваринний світ, розкрити особливості будови і процесів життєдіяльності одноклітинних представників тваринною світу як цілісних організмів, які ведуть самостійний спосіб життя і в яких відбуваються всі процеси життєдіяльності, притаманні багатоклітинному організму на прикладі амеби та інфузорії-туфельки, визначити риси пристосування одноклітинних твариноподібних організмів до середовища життя. їх значення в природі; сформувати поняття про органели клітин: травна вакуоля, скоротлива вакуоля, циста та поняття «гетеротрофний тип живлення»;
Тип уроку: урок формування нових знань.
Хід уроку
І. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку.
(демонстративний мікроскоп з краплиною води з одноклітинними організмами)
· Що ви побачили?
· Ви вже знаєте, що світ організмів на нашій планеті дуже різноманітний. Що є в цьому світі велетні і карлики, одноклітинні та багатоклітинні організми. Одних ми бачимо неозброєним оком, щоб побачити інших, потрібні збільшувальні прилади. Вивчення цих найдрібніших організмів почалося із часів винайдення мікроскопа. Ви пам'ятаєте, що першим застосував мікроскоп для біологічних досліджень дослідник природи Антоні ван Левенгук, тому його ще називають «батьком» науки про одноклітинні організми. Завдяки роботам багатьох поколінь учених будова і життя одноклітинних добре вивчено. Настав наш час і нам ознайомитися з ними.
II. Вивчення нового матеріалу.
1. Загальна характеристика одноклітинних організмів, особливості їх будові та біології як цілісного самостійного організму; основні риси подібності та відмінності одноклітинних і багатоклітинних організмів розповідь з елементами бесіди, демонстрація відео “Рух одноклітинних організмів”.
2. Середовище життя, особливості будови і процесів життєдіяльності амеби протей: пересування, живлення, дихання, виділення, розмноження. Складання “паспорту”(за матеріалами довідника)
3. Робота учнів з текстом підручника за завданням: прочитайте текст § 13 після опрацювання дайте відповіді на запитання:
1. Де мешкає амеба протей?
2. Які особливості будови цього одноклітинного організму?
3. Чому амеба не має постійної форми тіла?
4. Як пересувається амеба?
5. Як в амеби відбуваються процеси живлення, дихання, виділення?
6. Яким способом вона розмножується?
7. Доведіть, що в амеби протей, як і у всіх організмів, відбувається обмін речовин.
3. Середовище життя, особливості зовнішньої і внутрішньої будови клітини інфузорії-туфельки, процесів життєдіяльності: живлення, дихання, виділення продуктів обміну речовин, способи розмноження, роль великого і малого ядра в клітині туфельки, пристосування до несприятливих умов, органели руху. Складання “паспорту”(за матеріалами довідника)
ІІІ. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.
Виконання учнями лабораторного дослідження «Спостереження інфузорій» за інструктивною карткою підручника .
І. Вступна бесіда з правил безпеки під час виконання лабораторних і практичних робіт.
ІІ. Виконання учнями лабораторного дослідження.
III. Підбиття підсумків роботи, обговорення варіантів висновків на підставі виконаного дослідження.
IV. Узагальнення та систематизація знань.
Бесіда за запитаннями:
1. Які особливості будови тіла одноклітинних організмів?
2. Які ознаки характерні для амеби протей?
3. Які процеси життєдіяльності притаманні амебі протей?
4. Що характерно для будови інфузорії-туфельки?
5. Які процеси життєдіяльності відбуваються в її тілі?
6. Як амеба та Інфузорія-туфелька пристосувалися до переживання несприятливих умов?
Виконання учнями тестових завдань на с 52.
V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.
VI. Рефлексія.
VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст і малюнки § 13, підготувати відповіді на запитання і тестові завдання (якщо не виконувалися на уроці) на с. 52; підготувати повідомлення про одноклітинних тварин - збудників хвороб людини .
Біологія – наука про життя. Основні властивості живого.
Мета. Сформувати уявлення учнів про біологію як науку; ознайомити з основними ознаками життя.
Розвивати уміння працювати в групах, виділяти головне.
Виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища.
Тип уроку. комбінований
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.
Складання асоціативного куща “БІОЛОГІЯ”
ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.
Учитель: насьогоднішньому уроці ви розширете свої знання про біологію.
Повідомити тему, мету та завдання даного уроку.
ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.
- Робота учнів з підручником.
Учні готують доповіді за матеріалами підручника.
1 група – Що вивчає біологія?
2 група – Вчені біологи.
3 група – Значення знань з біології.
- Гра з оплесками “живе не живе”
- Пояснення вчителя про основні властивості живих організмів
- Ріст
- Розвиток
- Розмноження
- Обмін речовин
ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.
Робота у зошиті з друкованою основою
V. Узагальнення та систематизація знань.
Оцінення роботи учнів на уроці
Вправа мікрофон: “Яка інформація запам’яталася найбільше?”
VІ. Підведення підсумків уроку.
VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.
Різноманітність життя
Мета. Ознайомити учнів з поняттям“систематика”; розглянути основні одиниці класифікації.Розвивати уміння порівнювати живі організми; логічно мислити та робити висновки.Виховувати екологічне мислення.
Тип уроку. Комбінований
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.
Гра “Біологічний волейбол” учні ставлять питання однокласникам з вивченої теми
ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.
Поставити проблемне завдання: У світі неймовірна кількість організмів деякі схожі один на одного інші повністю відрізняються, як не заплутатися в такому різноманітті?
Повідомити тему, мету та завдання уроку.
ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.
Розповідь за планом:
- Царства природи та кількість живих організмів на планеті
- Історія створення науки Систематики
- Систематика, як наука та іі категорії
- Середовища існування організмів
ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.
Завдання для учнів “тест для друга” скласти тестове завдання за темою уроку.
V. Узагальнення та систематизація знань.
Оцінення роботи учнів на уроці
Учитель - Які вправи уроку були складними, а які легкими?
VІ. Підведення підсумків уроку.
Підніміть ліву руку вгору. Правою рукою візьміться за вказівний палець лівої – нехай він символізує царство Рослини. Уявіть свою улюблену квітку, яка виросла і зацвіла на вашому вказівному пальці.
Середній палець буде уособлювати царство Тварини. Уявіть, як на нього вистрибнула ваша улюблена тварина і говорить до вас.
А зараз візьміться за безіменний палець. Нехай він представляє царство Гриби. Уявіть, що цей палець перетворився на гриб (опеньок, білий…).
Потім торкніться до мізинця. Він найменший і тому символізує мікроорганізми (бактерії), які входять до царства Дроб’янок (від дрібний, маленький).
Залишається великий палець, який направлений вбік від інших – нехай він позначає царство Віра (віруси) – неклітинні форми життя.
Щоб краще все запам’ятати, складіть кулак і побачите, що чотири пальці символізують рослин, тварин, грибів і бактерії (організми клітинної будови), бо вони тримаються разом, а великий - віруси (мають неклітинну будову), окремо, лише торкається до них.
VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.