Риби. Різноманітність риб
Мета: ознайомити учнів із різноманітністю Надкласу Риби. Розвивати вміння виступати перед аудиторією.Виховувати екологічне мислення.
Хід уроку
І. Організаційний етап
ІІ. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності
Біологічний волейбол
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Обговорення і складання разом з учнями порівняльної таблиці
ознаки |
Клас хрящові риби |
Клас кісткові риби |
кількість видів |
приблизно 730 |
20 000 |
Середовище проживання |
Більшість морські види |
Багато прісноводних видів |
Розміри |
Від 15 см до 20 м і маси 15 000 кг |
Від 7 мм до 5-7 м і маси 500-1 500 кг |
тіло |
Голе або покрите плакоидной лускою |
Покрито кістковою лускою |
парні плавці |
розміщені горизонтально |
розташоване вертикально |
хвостовий плавник |
гетероцеркальний |
переважно гомоцеркальний |
зяброві щілини |
5-7 пар |
1 пара |
зяброві кришки |
відсутні |
є |
зябра |
Мають вигляд пластин, що приросли до меж зябровим перегородок |
Мають форму вільно зависающих пелюсток |
скелет |
хрящової |
кістковий |
Плавальний міхур |
Відсутнє |
є |
клоака |
є |
Відсутнє |
ікра |
Відкладають яйця, які оточені твердою оболонкою |
Викидають багато дрібної ікри без твердих оболонок |
запліднення |
Майже у всіх внутрішні |
В основному зовнішнє |
ІV.Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів
Слухання доповідей і складання опорного конспекту
Хрящові риби
Акули
Скати
Кісткові риби
Осетроподібні
Оселедцеподібні
Лососеподібні
Коропоподібні
Окунеподібні
Кистипері
дводишні
VI. Підсумки уроку
VII.Домашнє завдання
Опрацювати конспект
Тип Хордові.
Риби. Різноманітність риб
Мета: ознайомити учнів із загальною характеристикою типу Хордові, розповісти про особливості будови, життєдіяльності й класифікації хордових. Ознайомити з особливостями Надкласу Риби. Розвивати
Хід уроку
І. Організаційний етап
ІІ. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності
Коментування перевіркової роботи
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Розповідь учителя з елементами бесіди і складання конспекту.
1. Загальна характеристика типу Хордові
До типу Хордові належить майже 43 тисяч видів тварин, що заселили моря, океани, річки й озера, поверхню й ґрунт континентів і островів. Зовнішній вигляд і розміри хордових тварин різноманітні, так само як і їхні розміри: від дрібних рибок і жаб в 2—3 см до гігантів (деякі види китів досягають довжини 30 метрів і маси 150 тонн).
Але, незважаючи на величезну різноманітність представників типу Хордові, їм властиві спільні риси організації:
1. Осьовий кістяк представлений хордою — пружним стрижнем, розташованим уздовж спинної частини тіла тварини. Протягом усього життя хорда зберігається тільки у нижчих груп типу. У більшості вищих хордових вона є тільки на ембріональній стадії розвитку, а у дорослих заміщається хребтом.
2. Центральна нервова система має вигляд трубки, порожнина якої заповнена спинномозковою рідиною. У хребетних тварин передній кінець цієї трубки розширюється у вигляді міхурів і перетворюється в головний мозок, у тулубному й хвостовому відділах вона представлена спинним мозком.3.Передній відділ травної трубки — глотка — пронизана зябровими щілинами, за допомогою яких вона сполучається із зовнішнім середовищем. У наземних тварин щілини є тільки в ранній період зародкового розвитку, а у водних хордових вони зберігаються протягом усього життя.
4. Кровоносна система замкнута, серце розташоване на черевній частині, під хордою й травною трубкою.
Поряд із зазначеними особливостями хордових необхідно назвати також наступні характерні риси їхньої організації, які, однак, крім хордових наявні і у представників деяких інших типів.
Хордові, так само як і голкошкірі, мають вторинний рот. Ембріонально він утворюється шляхом прориву стінки гаструли на кінці, протилежному гастропору. На місці ж заростання гастропора формується анальний отвір.
Порожнина тіла у хордових вторинна (целом). Ця ознака зближує хордових з голкошкірими й кільчастими червами.
Метамірне розташування багатьох органів особливо чітко виражене у зародків і нижчих хордових. У вищих їхніх представників у зв’язку із загальним ускладненням будови метамерія виражена слабко.
Хордовим властива двобічна (білатеральна) симетрія тіла. Як відомо, цією ознакою крім хордових володіють багато груп безхребетних тварин.
Еволюційно представники різних класів хордових характеризуються морфофізіологічною наступністю у всіх системах органів, що простежується в зміні гомологічних органів.
Тип Хордові поділяється на підтипи: Безчерепні, Оболонники, Хребетні, або Черепні.
2. Класифікація типу Хордові
Найчастіше виділяють три підтипи хордових (іноді чотири). Вищим підтипом є хребетні, до яких належить порядку 95 % усіх видів хордових. З нижчих хордових виділяють безчерепних і оболонників. Найбільш давній і найбільш примітивний підтип, представники якого посідають проміжне місце між безхребетними й хордовими тваринами, виділяють в окремий тип тварин — напівхордові.
Нижче перераховані три загальновизнаних підтипи хордових разом із класами, що входять до них (слово «клас» не вказується).
Треба знати, що існує досить багато альтернативних класифікацій хребетних.
Дуже часто застосовується несистематична група Безхребетні, котра включає два інших підтипи хордових і всі інші типи тварин. Її використання підкреслює домінуюче становище, яке займають хребетні у тваринному світі.
3. Підтип Безчерепні (зображення в підручнику)
Розмова про принципи класифікації дозволяє перейти до безпосередньої класифікації хордових, котра заснована на розходженнях у будові фізіологічних систем: опорно-рухового апарата, нервової системи, кровоносної системи тощо.
Підтип Безчерепні включає один клас — Головохордові. У цьому класі один ряд — Ланцетникоподібні.з однією родиною Ланцетникові.
Безчерепні — нечисленна група (приблизно 30 видів) найбільш примітивних винятково морських хордових тварин. Вони поширені в помірних і теплих морях Атлантичного, Індійського й Тихого океанів. Зустрічаються в Чорному і Японському морях.
Ланцетники-бранхіостоми живуть у прибережних мілководних ділянках морів, зарившись заднім кінцем тіла в субстрат дна. Перевагу надають піщаним ґрунтам. Потривожений дотиком або світлом ланцетник швидко вискакує із притулку й, пропливши трохи, заривається знову. Ланцетники-амфіоксиди зустрічаються в планктоні відкритих частин океанів.
Живляться ланцетники діатомовими водоростями, детритом, зоопланктоном. Розмножуються в теплу пору року, наприклад, у Чорному морі — з кінця травня до початку серпня. Запліднення у них зовнішнє: статеві продукти одночасно викидаються самками й самцями у воду.
Ланцетник — популярний об’єкт досліджень зоологів, що пояснюється особливостями його будови. Усі основні ознаки типу Хордові зберігаються в нього довічно. Вивчення будови ланцетника є важливим для розуміння принципів організації хордових, походження й формування хребетних тварин у процесі еволюції. Вважають, що особливості будови предків хребетних були близькі до таких, як у ланцетника.
4. Підтип Хребетні (Черепні) (зображення в підручнику)
Хребетні, або Черепні, — вищий підтип хордових. Порівняно з безчерепними й оболонниками вони відрізняються більш високим рівнем організації. Серед хребетних немає видів, які ведуть сидячий (прикріплений) спосіб життя. Вони широко переміщаються в просторі, активно розшукуючи й захоплюючи їжу, знаходячи для розмноження особин іншої статі, рятуючись від переслідування ворогів.
Активні переміщення забезпечують хребетним тваринам можливості зміни місць існування залежно від змін умов існування й потреб на різних етапах їхнього життєвого циклу, наприклад, при розвитку, статевому дозріванні, розмноженні, зимівлях і т. д. Зазначені спільно біологічні риси хребетних прямо пов’язані з особливостями їхньої організації.
Нервова система хребетних значно більше диференційована, ніж у нижчих хордових. У всіх тварин цього підтипу розвинений головний мозок, функціонування якого зумовлює вищу нервову діяльність — основу пристосовувальної поведінки. Для хребетних характерна наявність різноманітних і складно влаштованих органів 'чуття, що забезпечують зв’язок між організмом і зовнішнім середовищем.
З розвитком головного мозку й органів чуття пов’язане виникнення черепа, що служить надійним захисним футляром для цих вкрай ніжних і важливих органів. Як осьовий кістяк замість хорди у переважної більшості тварин формується більш досконале й міцне утворення — хребетний стовп, що виконує роль не тільки опорного стрижня тіла, але й футляра, який містить у собі спинний мозок.
В області переднього відділу кишкової трубки виникають рухливі частини кістяка, з яких формується ротовий, а у величезної більшості — щелепний апарат, що забезпечує захоплювання, утриувамання їжі, а у вищих хребетних і подрібнювання її.
Загальний обмін речовин у хребетних незрівнянно більш високий, ніж у нижчих хордових. У зв’язку з цим треба указати на характерні риси організації: наявність серця обумовлює швидкий кровообіг, у видільній системі нирки надійно забезпечують виведення з організму зростаючої кількості продуктів обміну.
Зазначені риси вищої життєвої організації зумовили широке поширення хребетних і проникнення їх в усі життєві середовища. Ця обставина, а також достаток і різноманітність видів хребетних роблять їх найважливішим елементом природних біоценозів.
До підтипу Хребетні належать наступні основні класи: Хрящові й Кісткові риби, Земноводні, Плазуни, Птахи, Ссавці.
5.Загальна характеристика надкласу риби
Риби — це водні хребетні, що мають парні грудні й черевні плавці. Їхня шкіра вкрита лускою або гола. Скелет риб хрящовий або кістковий. Залежно від складу скелета виділяють дві групи риб — хрящові риби й кісткові риби.
Хрящові риби Морські хребетні тварини з хрящовим скелетом. Мають парні плавці, роз- ташовані в горизонтальній площині. Зябрових кришок і плавального міху- ра немає. Характерною ознакою класу є внутрішнє запліднення. Хижаки або фільтратори. Тіло хрящових риб рибоподібне, видовжене або сплощене, має двобічну си- метрію. Розміри тіла — від кількох сантиметрів до 20 м. Тіло розділене на го- лову, тулуб і хвіст. Є парні (грудні й черевні) й непарні (спинні) плавці. Зябро- ві щілини (п’ять-сім пар) розташовані відкрито. Покриви тіла представлені гладенькою шкірою, вкритою примітивними лу- сочками (плакоїдна луска).
Кісткові риби. Морські та прісноводні хребетні тварини з кістковим скелетом. Мають пар- ні грудні й черевні плавці, а також зяброві кришки й плавальний міхур. За- пліднення в більшості представників зовнішнє. Хижаки або фільтратори, де- які рослиноїдні. Тіло кісткових риб зазвичай рибоподібне, видовжене або сплющене, має двобічну симетрію. Розміри тіла — від кількох сантиметрів до кількох метрів. Тіло розділене на голову, тулуб і хвіст. Є парні (грудні й черевні) й непарні (спинні й анальний) плавці. Зяброві щілини закриті зябровими кришками. Покриви тіла представлені гладенькою або вкритою лусочками шкірою. Епідерміс утворює значну кількість одноклітинних залоз (слизових і білкових).
ІV.Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів
Робота з підручником читання параграфів 23-24
VI. Підсумки уроку
VII.Домашнє завдання
Підготувати доповідь про представників різних рядів
Акули
Скати
Осетроподібні
Оселедцеподібні
Лососеподібні
Коропоподібні
Окунеподібні
Кистипері
дводишні
Тема: Різноманітність молюсків
Мета : ознайомити учнів з різноманітністю молюсків; установити особливості їхньої будови та процесів життєдіяльності; розвивати вміння порівнювати, робити узагальнюючі висновки; формувати вміння спостерігати, аналізувати, творчо розв’язувати поставлені завдання; виховувати бережливе ставлення до природи.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку. Створення робочого настрою.
ІІ. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів
Виконання тестових завдань.
Вибрати одну або декілька правильних відповідей.
1. Для молюсків характерною є наявність:
А шкірно-м’язового мішка В мантійної порожнини
Б мантії Г черепашки
2. До черевоногих молюсків належать:
А устриця В ставковик малий
Б каракатиця Г рапана
3. Черепашка молюсків утворена внаслідок діяльності:
А шкірних залоз мантії В печінки
Б слинних залоз Г чорнильної залози
4. Мантійна порожнина — це простір:
А між внутрішніми органами В між мантією і тулубом
Б між черепашкою та мантією Г між серцем і тілом
5. До двостулкових молюсків належать:
А мідія В тридакна
Б устриця Г голий слимак
6. Органи виділення молюска представлені:
А видільними канальцями В мальпігієвими судинами
Б нирками Г поверхнею тіла
(Окремі учні )Вставте пропущені слова в тексті (роздавальний матеріал).
Молюски опанували (водне) та (наземно-повітряне) середовища життя. Тіло їх складається з (голови), (ноги) і (тулуба). Тулуб молюска оточений складкою шкіри —(мантією). Між тілом і мантією є (мантійна) порожнина. Тіло більшості молюсків, укрите захисною (черепашкою). Вона утворена (3) шарами. Органами дихання мешканців водойм є (зябра), у наземних тварин — переважно (легені). Органи виділення молюсків — (нирки).
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя
Джілбер Клінджел писав: «Якби вони змогли подолати береговий бар’єр і вийти з океану на суходіл, вони, мабуть, заселили б його нескінченною кількістю дивовижних органічних форм. Тому що ці молюски мають вісім рук-щупалець, на яких є «кігті»; сотні присосок, дзьоб; інфрачервоний зір; «реактивний двигун»; уміння «літати»; запас води для подорожі суходолом; здатність до регенерації; уміння створювати димову або чорнильну завісу; найдосконаліший у світі камуфляж; вогнемети, прожектори і розпізнавальні знаки».
— Про яких тварин писав Джілбер Клінджел? (Про восьминогів.)
Восьминоги належать до головоногих молюсків. Без перебільшення можна стверджувати, що представники цієї групи (восьминоги, каракатиці, кальмари) мають найскладнішу будову і є найрозумнішими серед безхребетних тварин.
Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети і завдань уроку.
ІV. Засвоєння нового матеріалу
Різноманітність молюсків. Головоногі молюски,черевоногі та двостулкові
Повідомлення учнів на тему «різноманітність молюсків».
V.Закріплення вивченого матеріалу
|
|
|
Демонстрація док.фільму "Чарівний світ молюсків" |
V. Узагальнення і закріплення знань
«Цікаве запитання».
— Це трапилось у 1235 р. біля західних берегів Франції. Ірландець Вілтон потрапив на пустельний острів унаслідок аварії корабля. На нього чекала голодна смерть. Що робити? Вілтон зробив з морської трави сітку. Устромив гілки в мул і натягнув на них сітку. Він хотів спіймати птаха, а спіймав… чорно-синіх молюсків. Вони і врятували життя Вілтону. Кого спіймав Вілтон?
(Вілтон спіймав мідій, м’ясо яких і вирішив скуштувати.)
— Під час Першої світової війни біля берегів о. Крит швартувалося багато військових і транспортних кораблів. Так багато, що на дні моря виросли гори кам’яного вугілля, яке губили кораблі. Критські рибалки вирішили дістати це вугілля. Але вони були бідними і не змогли придбати підйомну техніку. І тоді вони згадали про восьминогів… Як вони використали восьминогів для підйому вугілля?
(Наловили восьминогів, прив’язали до мотузок і стали спускати на дно. Щойно восьминіг торкався дна, його одразу ж тягли догори, не даючи змоги повисіти на мотузці, а він, пручаючись, хапався за вугілля. Таким чином восьминога піднімали разом з вугіллям.)
VІ. Підбиття підсумків уроку
Учні самостійно підбивають підсумки уроку.
VІІ. Домашнє завдання
Молюски. Лабораторне дослідження: будова мушлі молюсків
Мета уроку: сформувати уявлення про загальні ознаки молюсків, дослідити особливості будови їхньої черепашки (мушлі). Розвивати критичне мислення. Виховувати дослідницькі якості.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційний етап.
II. Актуалізація опорних знань.
Біологічний волейбол за темою “Тип Членистоногі”
III. Мотивація навчальної діяльності.
Оголошення теми і завдань уроку
IV. Засвоєння нових знань.
1. Пояснення вчителя з використанням малюнків підручника: зовнішня будова молюсків; процеси життєдіяльності; поширення; різноманітність; значення молюсків.
2. Складання паспорту типу Молюсків (дані з довідника)
3. Порівняння зовнішньої будови двостулкових і черевоногих молюсків – з демонстрацією мушлей.
V. Формування практичних умінь.
Інструктаж з БЖД
Виконання лабораторного дослідження у практичному зошиті з друкованою основою.
VI. Осмислення об’єктивних зв’язків у вивченому.
Складання триколової діаграми Вена для порівняння черевоногих, двостулкових і головоногих молюсків.
Використати характеристики: тіло м’яке, несегментоване, вкрите мантією; відділи тіла (голова, тулуб, нога; тулуб та нога, голова, тулуб та щупальця); мушля (несиметрична, нагадує башту; має дві стулки; відсутня); живлення (фільтрують воду, хижаки, живлення різноманітне); поширення (у воді, у воді й на суходолі); представники.
VII. Підсумки.
Вправа «Похвала»: хвалять тих учнів, які найкраще працювали протягом уроку. Дають вербальну оцінку роботі один одного в парах та класу загалом.
VIII. Домашнє завдання.
Практична робота № 1. Виявлення прикладів пристосувань до способу життя у комах
Мета: на прикладі різних видів розглянути особливості пристосування комах до їхнього способу життя; розвивати вміння знаходити взаємозв'язки між об'єктами вивчення та вміння аналітично мислити; виховувати розуміння важливості існування для нашої планети всіх живих організмів, які на ній існують.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ
1.Сарана належить до ряду:
а) Двокрилі; б) Лускокрилі; в) Прямокрилі.
2. Ходильних ніг у мурахи:
а) шість; б) вісім; в) десять.
3. Бджоли належать до ряду:
а) Прямокрилі; б) Двокрилі; в) Перетинчастокрилі.
4. Вусиків на голові у коника:
а) одна пара; б) дві пари; в) немає.
5. Визначте розділ зоології, що вивчає комах:
A) ентомологія; Б) теріологія; B) орнітологія;
6.Укажіть, які комахи мають водні личинки:
A) хрущі; Б) оси; B) бабки;
7. Визначте, які комахи належать до суспільних:
A) воші; Б)терміти; B) метелики;
8. Визначте, які комахи мають стри- бальні ніжки:
A) коники; Б) оси; B) вовчки;
9. Укажіть, що покладено в основу поділу комах па ряди:
A) будова кінцівок; Б) тип розвитку; B) будова крил;
10. Основа покривів членистоногих — органічна речовина:
А) хітин; В) крохмаль; Б) муреїн;
рівень
III. ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ
Робота у практичному друкованому зошиту
IV. Закріплення вивченого матеріалу
Перегляд документального фільму “Світ комах”
V. Підведення підсумків уроку
VI. Надання пояснення домашнього завдання
· Чит. Параграф
· Підгот за бажанням цікаві факти про молюсків
Тема: Загальна характеристика класу Комахи. Поведінка комах.
Мета: Освітня: Вивчити характерні ознаки представників класу;
відмітити риси пристосування у зовнішній та внутрішній будові комах до середовищ їх існування; розглянути еволюційний шлях розвитку комах; поведінку.
Розвиваюча: Розвивати комунікативні здібності учнів, навички самостійної роботи, вміння узагальнювати і робити висновки; працювати з натуральними об’єктами.
Виховна: Виховувати пізнавальний інтерес учнів до вивченої групи тварин.
Тип уроку: Урок засвоєння нових знань.
Хід уроку
1.Організаційний момент
2.Актуалізація опорних знань
Методом фронтальної бесіди з’ясувати знання учнів про вивчені класи типу Членистоногі
3.Повідомленнч теми уроку
«Загальна характеристика класу Комахи»
4. Мотивація навчальної діяльності
Поясніть зміст прислів’їв
- Бджола мала, та й та працює.
- Де багато пташок , там немає комашок.
- Бджоли раді цвіту – люди літу.
- Ти б, метелику , не дуже пишався, сам учора гусінню був!
5 . Вивчення нового матеріалу
Проблемне запитання: Які особливості зовнішньої та внутрішньої будови комах повинні з’явитись у зв’язку з польотом.
«Дерево рішень »- учні дають відповідь на запитання, що стосуються особливостей зовнішньої і внутрішньої будови комах в зв’язку з пристосуванням до польоту. Ці відповіді вивішуються на дошці, а потім під час роботи в групах перевіряється їх правильність.
План
(робота з підручником та довідковою літературою в групах)
1 група – Особливості зовнішньої будови комах в зв’язку з пристосуванням до польоту.
2 група – Особливості внутрішньої будови комах в зв’язку з пристосуванням до польоту.
3 група – Особливості поведінки комах в зв’язку з пристосуванням до польоту.
6. Фізкультхвилинка
7. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі:
Виконати лабораторну роботу «Вивчення ознак пристосованості в зовнішній будові комах до середовища існування» .
Мета: Вивчити особливості зовнішньої будови травневого хруща з зв’язку з польотом і характерні риси, як представника Класу Комах і типу Членистоногих.
7. Узагальнення та систематизація знань.
Гра «Кориспондент»
Один з учнів бере інтерв’ю у членів класу за темою уроку з метою перевірки засвоєння нового матеріалу.
9. Підведення підсумків уроку
Оцінювання роботи учнів на уроці
10. Надання та пояснення домашнього завдання
· Опрацювати відповідні то теми уроку сторінки підручника.
Тема: Загальна характеристика типу Членистоногих.
Мета: Освітня : ознайомити із загальними рисами типу; відмітити ознаки ускладнення організації членистоногих порівняно з кільчиками; вияснити їхнє походження.
Розвиваюча: розвивати навички самостійної роботи з текстом підручника; вміння виділяти головне, порівнювати, робити висновки.
Виховна: формувати розуміння ролі членистоногих у природі і житті людини.
Тип уроку: Урок засвоєння нових знань.
Хід уроку
1.Організаційний момент
2.Актуалізація опорних знань
Методом фронтальної бесіди з’ясувати знання учнів про тип Членистоногих
3.Мотивація навчальної діяльності
Учитель - Мабуть, немає найбільш чисельнішого типу тварин ніж тип Членистоногі. Він нараховує 1,5 млн. у світовій фауні.
25 тис. видів на території України. Їх можна зустріти скрізь. Це найпрогресивніша група тварин. Що і зумовило всюдисущність. Членистоногі такі різноманітні і за розмірами, і за забарвленням, і за швидкістю пересування і ви їх добре знаєте. Спробуйте відгадати про кого з них іде мова:
Ніс довгенький , голос тоненький,
Летить – дзижчить, сяде мовчить.
Хто його убиває,
Той свою кров проливає. (Комар)
До Членистоногих належать раки, павуки, кліщі, жуки, метелики, мухи. Що їх таких різних об’єднує в один тип?
Від яких тварин вони походять?
Саме про це й піде розмова на сьогоднішньому уроці.
4.Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.
Розповідь з елементами бесіди
Учитель – Членистоногі – вільноживучі тришарові безхребетні із сегментованим тілом, у яких є змішана порожнина тіла. Вони живуть у всіх основних водних і наземних середовищах, велика кількість з них літають. В своїй внутрішній та зовнішній будові Членистоногі мають багато подібного з червами.
Особливості зовнішньої та внутрішньої будови членистоногих порівняно з кільчастими червами (робота в групах)
Кожна з груп повинні розглянути особливості певної системи типу Членистоногих та зробити порівняльний аналіз з Кільчастими червами, який у вигляді невеличкої доповіді повинні продемонструвати всьому класу.
1 група – Зовнішня будова (Покриви тіла , форма та розміри.)
2 група – Внутрішня будова (Особливості систем органів)
3 група – Процеси життєдіяльності (Розвиток, розмноження, поведінка)
Час на підготовку 7 хв.
Час на доповідь однієї групи 3 хв.
5. Фізкультхвилинка
6. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі
Робота біля дошки: Заповнити схему з поданих термінів - Клас Ракоподібні, Клас Павукоподібні,Тип Членистоногі, Клас Комахи, Павук Хрестовик, Оса помпіла.
7. Узагальнення та систематизація знань
Розглянути таблиці, малюнки та інші демонстраційні матеріали з видами типу Членистоногі.
8. Підведення підсумків уроку.
· Ігровий прийом «Гра у м’яч » учні предають один одному м’яч та відповідають на запитання: Що нового я дізнався на уроці.
· Оцінення роботи учнів на уроці
9. Надання та пояснення домашнього завдання
Опрацювати відповідні то теми уроку сторінки підручника.
Тема: Клас Павукоподібні. Загальна характеристика класу.
Мета: Освітня - Сформувати знання учнів про особливості будови та процеси життєдіяльності павукоподібних на прикладі павука-хрустовика, пов’язані з пристосуванням до наземного способу життя.
Розвиваюча - Розвивати навички самостійної роботи з підручником,
роботи в групах; вміння узагальнювати робити висновки. Формувати вміння розпізнавати вивченні об’єкти, визначати їх місце і роль в природі.
Виховна – Виховувати любов до навколишнього світу.
Тип уроку: Комбінований урок.
Хід уроку
1.Організаційний момент
2. Актуалізація опорних знань
Гра «Ти хто?»
На екрані зображення тварин класу Ракоподібні завдання учнів назвати видову назву.
3. Мотивація навчальної діяльності
«Мікрофон» учні самостійно формують позитивну мотивацію вивчення даної теми.
4. Вивчення нового матеріалу
Розповідь учителя з супроводом мультимедійної презентації за планом:
1. Загальна характеристика класу Павукоподібні.
2. Зовнішня будова на прикладі Павука – хрестовика
3. Особливості внутрішньої будови та процесів життєдіяльності
4. Спосіб життя на прикладі Павука – хрестовика
5. Фізкультхвилинка
6. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі:
Завдання по варіантам: заповнити таблицю
І ВАРІАНТ Зовнішня будова на прикладі Павука – Хрестовика
Назва ознаки |
Особливості |
Покриви тіла |
|
Відділи тіла |
|
Кінцівки |
|
Органи чуттів |
|
ІІ ВАРІАНТ Внутрішня будова на прикладі Павука – Хрестовика
Системи органів |
Особливості |
Травна |
|
Дихальна |
|
Кровоносна |
|
Виділення |
|
Нервова |
|
Статева |
|
7. Узагальнення та систематизація знань.
Завдання для учнів: Зробіть порівняльну характеристику особливостей зовнішньої та внутрішньої будови класу Ракоподібні та класу Павукоподібні.
9. Підведення підсумків уроку
Оцінювання роботи учнів на уроці
10. Надання та пояснення домашнього завдання
· Опрацювати відповідні то теми уроку сторінки підручника.
Тема: Тип Членистоногі.
Мета: Освітня: Узагальнити, систематизувати, і перевірити начальні досягнення учнів з даної теми; відмітити пристосовні особливості у зовнішній і внутрішній будові до життя у певному середовищі членистоногих; виявити найбільш досконалу групу тварин.
Розвиваюча: Розширити знання про різноманітність і роль членистоногих в природі, як необхідної ланки.
Виховна: Формувати основи екологічного мислення.
Тип уроку: Урок узагальнення та систематизації знань.
Хід уроку
1.Організаційний момент
2.Актуалізація опорних знань
Гра Ентомологічна «Корова»
Об'єднуються 2 команди капітану кожної з них надається аркуш з Класами типу Членистоногі, капітан команди має зобразити представника класу, а команда відгадати (подібно до гри «Корова»).
3. Мотивація навчальної діяльності
Надати пояснення щодо виконання тестового завдання
4. Тестовий контроль
Початковий рівень
1. Заповнити таблицю „Тип Членистоногі”
Назва класу |
Представники |
Місце поширення |
|
|
|
Середній рівень
2. «Знайди зайву тварину»
а) Рак-самітник, річковий рак, мокриця, краб.
б) Що об’єднує більшість тварин в одну групу?
в) Рак-самітник, мокриця, стоніг.
г) Які тварини належать до ряду Рівноногі, їх характерні ознаки і значення?
д) Дафнія, коропоїд.
3. Закінчити фрази.
а) Наука, що вивчає комах називається….
б) Їх тіло поділене на відділи…
в) На голові розташовані такі органи…
г) Ротові апарати бувають кількох типів…
д) Гризучий ротовий апарат складається з ….
е) Гризучо-лижучий апарат мають….
ж) Сисний ротовий апарат властивий….
з) Груди складаються з таких сегментів….
и) На кожному з них розташовані….
к) Органами руху є ….
л) Черевце складається з….
м) Дихальця розташовані на….
4. Закінчити фрази
Загальна характеристика тварин типу Членистоногі
Членистоногі – багатоклітинні тварини. Мають ......... симетрію тіла. У процесі розвитку закладається …..... загадкових листки. Покрив тіла ……., виконує функції ………. Тіло сегментоване, поділене на відділи: ………. Кінцівки мають….. будову. Порожнина тіла………. Травна система починається………, закінчується……… Кровоносна система……. типу. Центральна нервова система в передньому відділі має вигляд…….., через все тіло проходить…… нервовий ланцюжок. Ростуть нерівномірно, періодично відбувається……..
Достатній рівень
5. Дайте коротку відповідь:
а) Який тип ротового апарату дав початок іншим?
б) Який відділ травної системи і чому зазнав змін?
в) З яких відділів складається тіло членистоногих?
г) Гемолімфа не бере участі у транспорті газів у комах це пов’язано?
д) Які органи розташовані на кожному з них?
е) Органами виділення комах є?
ж) Яке значення має поділ тіла на відділи не однакової будови сегментів?
з) Яка будова травної системи членистоногих?
и) Трахеї це система хітинових трубок, що забезпечують?
к) За складність поведінки у комах відповідають?
л) Рецептори нюху у комах розташовані?
м) Пристосовуватися до мінливих умов довкілля тваринам дозволяє?
Високий рівень
6. Поміркуйте та дайте відповідь:
1. У 1930 р. у Лівані була випущена серія поштових марок, що зображує метелика, гусеницю й кокон. Якій комасі вона була присвячена?
2. Око людини сприймає тільки 12 – 14% світла, яке виходить з люмісцентної лампи. Назвіть живе джерело світла, якщо людське око сприймає 95% його світіння?
3. Димні жуки люблять поласувати молодими пагонами. З якою ж метою вони злітаються на пожарища?
4. Крихітна паразитична комаха бластофага розвивається в плодах дикого інжиру. За що інжир повинен дякувати паразитові?
5. Підведення підсумків уроку
Фронтальна бесіда: Які з завдань викликали труднощі у виконанні.
6. Надання та пояснення домашнього завдання
Повторити вивчений матеріал