Харчові та енергетичні потреби людини.

Мета уроку: ознайомити учнів з основними харчовими та енергетичними потребами організму людини, розглянути проблеми нестачі й надлишку вітамінів у раціоні; розвивати вміння логічно мислити та знаходити зв'язки між особливостями складу й функціями біологічних структур; виховувати розуміння значення правильного харчування для збереження здоров'я людини.

 

Тип уроку: комбінований

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

 

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Питання для бесіди

1. Опишіть функції вітаміну А, а також наслідки його нестачі й надлишку в організмі.

2. Опишіть функції вітаміну D, а також наслідки його нестачі й надлишку в організмі.

 

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Розповідь учителя

Раціональне харчування — харчування, за якого до організму з харчовими продуктами надходять усі поживні речовини, вітаміни й мінеральні солі в кількості, що необхідна для нормальної життєдіяльності.

Енергетичний баланс — однакове співвідношення енергії, що надходить до організму з їжею, і енергії, що витрачена внаслідок діяльності організму.

Якщо витрати енергії перевищують її надходження, то кажуть про недостатнє харчування. Якщо ж надходження енергії перевищує її витрату, то кажуть про надмірне харчування.

Чинники, що визначають потребу людини в поживних речовинах: маса тіла, вік, рівень рухової активності.

Заповнення таблиці

Середня добова потреба організму людини (г)

Речовини

Чоловіки

Жінки

Діти

Білки

65-117

58-87

36-87

Вуглеводи

257-586

257-586

170-240

Жири

70-154

60-102

40-97

Питання до учнів:

1. Причини виникнення і профілактика гіповітамінозів?

2. Причини виникнення і профілактика гіпервітамінозів?

Нестача вітамінів у їжі має назву гіповітаміноз (повна відсутність — авітаміноз), а їхній надлишок — гіпервітаміноз. Обидва стани можуть

призводити до порушення життєдіяльності організму. Гіпервітаміноз найчастіше спостерігається для жиророзчинних вітамінів, бо надлишок водорозчинних легко виводиться з організму через нирки.

Робота з таблицею

Вітаміни

Гіповітаміноз

Основні джерела вітаміну

Водорозчинні вітаміни

Аскорбінова кислота (вітамін С)

Цинга

Чорна смородина, шипшина, лимон

Тіамін (вітамін В1)

Бері-бері

Чорний хліб, яєчний жовток, печінка

Рибофлавін (вітамін В2)

Виразки на слизових оболонках

Рибні продукти, печінка, молоко

Нікотинова кислота (вітамін РР)

Пелагра

Пташине м’ясо, яловичина, печінка, дріжджі

Піридоксин (вітамін В6)

Дерматити

Рисові висівки, зародки пшениці, нирки

Кобаламін (вітамін В12)

Анемія

Яловича печінка, мікроорганізми кишечнику

Жиророзчинні вітаміни

Вітамін А

Куряча сліпота, зниження імунітету

Морква, кропива, абрикоси, печінка, ікра, масло, молоко

Вітамін D

Рахіт

Риб’ячий жир, яєчний жовток, молоко

 

IV. Осмислення об’єктивних зв’язків у вивченому. Формування практичних умінь.

Визначення енергетичних та харчових потреб організму для складання харчового раціону. (Робота у практичному зошиті з друкованою основою та за матеріалами підручника ст.31)

 

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ,СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

♦ Як зберегти вітаміни в їжі під час кулінарної обробки?

 

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

 

Опрацювати параграф 6, скласти приклад раціону харчування на день для себе.

Їжа та її компоненти. Склад харчових продуктів. Значення компонентів харчових продуктів

Мета уроку: сформувати уявлення про харчові продукти та їх компоненти. Склад харчових продуктів. Значення компонентів харчових продуктів. Розвивати критичне мислення. Виховувати дослідницькі якості.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний етап.

II. Актуалізація опорних знань.

Бесіда за темою минулого уроку

III. Мотивація навчальної діяльності.

Оголошення теми і завдань уроку

IV. Засвоєння нових знань.

Розповідь учителя з складанням конспекту

КЛАСИФІКАЦІЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ.

За походженням харчові продукти:

• тваринні (м'ясні, молочні, рибні, яйця птахів);

• рослинні (із зернових, фруктових, овочевих, прянощі із пряних рослин);

• грибні;

• мікробіологічні (яблучний оцет, лимонна кислота, квашення);

• мінеральні (кухонна сіль, йодована сіль);

• комбіновані (страви). 

За хімічним складом розрізняють: білкові, жирові, вуглеводні продукти.

За сучасною класифікацією розрізняють:

• традиційні (натуральні незмінені рослинні й тваринні); 

• функціональні (змінені, що підтримують активність органів, знижують ризик захворювань); 

• спеціальні (змінені дієтичні продукти, харчові добавки, продукти для спортсменів); 

• продукти для харчування дітей. 

У сучасній термінології для характеристики їжі існують ще й такі поняття, як органічні продукти, екологічно чисті продукти, генетично модифіковані продукти та ін.

У більшості продуктів харчування поживні речовини представлені у різних кількостях, наприклад, жири переважають у горіхах, олії, білки – у рибі, м'ясі, вуглеводи – у картоплі).

 

Значення продуктів тваринного походження: 

• постачають повноцінні білки (мають незамінні амінокислот);

• вітаміни A, D, Е. 

Значення продуктів рослинного походження:

• постачають передусім вуглеводи, мікроелементи, клітковину, вітаміни;

• білок зернових та бобових у незначній кількості та неповноцінний;

• овочі та фрукти мають сприятливий вплив на роботу шлунка і кишечнику (збуджують виділення травних соків, створюють масу кишкового вмісту і сприяють скороченню та випорожненню кишок; запобігають процесам гниття в кишках, нормалізують їхню мікрофлору);

• деякі білки продуктів із сої, рису, картоплі служать будівельним матеріалом для клітин людини, оскільки вони за будовою подібні до тваринних.

 

СКЛАД ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ ТА ЙОГО ЗНАЧЕННЯ.

Поживні речовини

(пластична та енергетична функції)

 

Додаткові речовини (захисна, ре­гуляторна, інформаційна, моторна, транспортна,  функції тощо)

Складні (білки, жири і вуглеводи) та прості (амінокислоти, гліцерин та жир­ні кислоти, моносахариди) органічні речовини.

 

Вода.

Мінеральні речовини.

Органічні кислоти.

Клітковина (целюлоза).

Пектини.

Вітаміни.

Смакові добавки.

Харчові добавки.

 

 

Вуглеводи в продуктах харчування: крохмаль (борошно, крупи, картопля, кукурудза), цукроза (кристалічний цукор, який додають у чай та солодощі й солодкі напої), глюкоза, фруктоза (знаходяться у фруктах та овочах) і лактоза  (молочний цукор у складі молочних продуктів). 

Білок у тваринній їжі повноцінний (містить 20 амінокислот), у рослинній – неповноцінний.

Жири потрапляють у наш організм як з тваринною їжею (сало), так і з рослинною (олія).

Рослинні жири, або олії (лат. oleum - оливкова олія) - цінний харчовий продукт, який добувають з насіння або плодів деяких рослин (соняшника, олив, льону тощо), жовте, бурштинове, коричневе, зеленувате забарвлення яких обумовлюють домішки пігментів.

За способом виробництва олії розрізняють:

Нерафіновані (натуральні)

Не піддаються очистці від усіх домішок та запаху

Рафіновані (дезоровані)

В процесі очищення звільняються від усіх домішок і запаху, а разом із тим - і від усього корисного.

Найуживанішими натуральними оліями є соняшникова й оливкова.

Пектини забезпечують зв'язування та видалення з організму токсичних сполук, йонів важких металів (свинцю, кадмію, ртуті та ін.), радіонуклідів, пригнічують процеси гниття в кишках.

Клітковина (целюлоза) сприяє руховій активності та секреції кишкового тракту, є джерелом для синтезу мікроорганізмами кишечника вітамінів В1, В2, B12, К.

Смакові добавки – прянощі (різні види перцю, шафран, куркума), пряні  овочі  (цибуля, часник, кріп, хрін, петрушка тощо), есенції (оцет, лимонна кислота) можуть значно посилювати апетит.

Харчові добавки – це речовини, які додають у продукти з технологічних міркувань (отримання смакових якостей, подовження термінів зберігання, прискорення виробництва). 

Консерванти

Застосовують з метою довготривалого зберігання продуктів харчування, у певних дозах вони шкідливі для організму

Емульгатори

Додають до продуктів харчування для збереження їхньої консистенції (найпоширені­шими є коди: Е400, Е559)

Стабілізатори (камеді)

Ці желеподібні речови­ни додають з метою згущення консистенції продуктів (коди в діапазоні Е407 – Е449).

Барвники

Додають для зміни кольору

Ароматизатори

Додають з метою надати певних смакових якостей

Коди харчових добавок

№

Найменування

Код

1

Заборонені

Е 103, 105, 111, 121, 123,125, 1526, 130, 152

2

Небезпечні

Е 102, 110, 120, 124,127

3

Підозрілі

Е 104, 122, 141,150, 171, 173, 180, 241,477

4

Канцерогенні

Е 131, 210-217, 240, 330

5

Призводять до розладів кишечнику

Е 221-226

6

Шкідливі для шкіри

Е 230-232,239

7

Призводять до порушення тиску

Е 250, 251

8

Провокують появу висипу на шкірі

Е 31, 312

9

Підвищують рівень холестерину

Е 320, 321, 322

10

Призводять до розладів шлунку

Е 338-341, 407, 450, 461-466

 

ХАРАКТЕРИСТИКА ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ.

Харчова цін­ність харчових продуктів

Наявність та співвідношення в його складі поживних речовин.

Калорійність їжі або енергетична цінність харчових продуктів

Кількість енер­гії, яка утворюється при окисненні жирів, білків, вуглеводів, що містяться в продуктах харчування, і витрачається на фізіологічні функції організму.

Джерелами енергії для людини є білки, жири, вуглеводи, основними з них є вуглеводи та жири.

Класифікація продуктів за їхньою енергетичною цінністю (співвідношенням різних макропоживних речовин).

Низька

Середня

Висока

Фрукти й овочі, ягоди, знежирені молочні про­дукти, яйця, нежирні м'ясо й риба, відварний рис, овочеві супи

Хлібобулочні й макарон­ні вироби, крупи, м'ясо й риба середньої жирності, сметана, вершки, сир

Тваринні жири, вершко­ве масло, олії, сало, сир, жирна свинина, солодо­щі, чіпси, мед, майонез

 

Коли під час харчування ми вживаємо не окремі харчові продукти, а виготовлені з них страви, то енергетична цінність інша, ніж указана на упаковці: вівсяні пластівці мають енергетичну цінність 370 ккал на 100 г, але вівсяна каша за рахунок поглинання пластівцями води вже містить лише 148 ккал на 100 г (з продукту середньої енергетичної цінності отримуємо низькокалорійну страву). Якщо до звареної каші додати цукор (15 г • 4 ккал/г = 60 ккал) та жири у вигляді вершкового масла (10 г • 9 ккал/г = 90 ккал), то знову отримаємо страву з середньою енергетичною цінністю, що містить 298 ккал на 100 г.

 

Засвоюваність харчових продуктів:

• продукти харчування тваринного походження в середньому на 90 %, рослинного – на 80 %, змішана їжа – на 85 %;

• у продуктах рослинного походження міститься 8-23 % білків, деякі з них потрібні клітинам людини, але засвоюються вони гірше, ніж білки тварин;

• вуглеводи рослинного походження засвоюються на 94-96 %;

• в результаті розщеплення жирів в організмі виділяється в 2,3 рази більше енергії, ніж в результаті розщеплення вуглеводів, проте вони гірше засвоюються.

Якість харчових продуктів – сукупність їхніх властивостей, які забезпечують бажані смакові якості (не є зіпсутими) та є безпечними для здоров'я людини (не містять шкідливих речовин).

Харчова цінність – сукупність властивостей харчових продуктів, що забезпечують фізіологічні потреби людини в енергії та будівельному матеріалі (хімічний склад, ступінь засвоюваності організмом).

 

V. Осмислення об’єктивних зв’язків у вивченому. Формування практичних умінь.

ВИЗНАЧЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ЦІННОСТІ, АБО КАЛОРІЙНОСТІ, ПРОДУКТУ.

Крок 1. У деякій кількості продукту (100 г) експериментально визначають масу білків, жирів, вуглеводів (г). 

Йогурт - харчовий продукт, що виробляється шляхом скисання молока за участю молочнокислих бактерій. Багатий на вітаміни групи В; містить легкозасвоювані білки й кальцій; компоненти і ферменти йогурту  сприяють поліпшенню процесу травлення людини. 

На 100 г йогурту припадає: білків – 3,7 г; жирів – 2,5 г; вуглеводів – 4,9 г. 

Крок 2. Обчислюємо енергетичну цінність, або калорійність, продукту. 

Енергетична цінність - кількість енергії, що виділяється при засвоєнні того чи іншого харчового продуту (вимірюють у калоріях або джоулях).

Відома енергетична цінність органічних речовин на одиницю маси: білків – 17,2 кДж/г, жирів – 38,9 кДж/г, вуглеводів – 17,2 кДж/г. 

Енергетична цінність 100 г йогурту = 3,7 • 17,2 + 2,5 • 38,9 + 4,9 • 17,2 = 245,17 ≈ 245 (кДж) 

Енергетична цінність йогурту на одиницю маси = 245 : 100 = 2,45 (кДж/г

VI. Підсумки.

Вправа «Похвала»: хвалять тих учнів, які найкраще працювали протягом уроку. Дають вербальну оцінку роботі один одного в парах та класу загалом.

VIII. Домашнє завдання.

Параграф 7, досліднецька робота ст.34-35(письмово)

 

 

Обмін речовин та перетворення енергії в організмі людини – основна властивість живого. Харчування й обмін речовин

Мета: формувати знання про обмін речовин та енергії як сукупність життєвих функцій людського організму;розвивати уміння переносити знання в різні навчальні ситуації та життєву практику;виховувати бережливе ставлення до свого організму та оточуючих людей;формувати причинно-наслідкові зв ́язки на основі значення обміну речовин та енергії для нормальної життєдіяльності організму.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Однією з властивостей, які притаманні людині як біологічній системі є обмін речовинами та енергією з навколишнім середовищем. У процесі живлення людина, як і інші гетеротрофні організми, отримує з довкілля органічні та неорганічні речовини і використовує їх для своєї життєдіяльності. Неперетравлені рештки та кінцеві продукти обміну виділяються в навколишнє середовище.

2. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».

Завдання

— Одна із сестричок увесь день читала книги — готувалася до іспитів, а інша спочатку ходила на плавання, а потім допомагала мамі прибирати у квартирі. У кого з них енергетичні потреби організму вищі й чому?

Вчитель. Саме особливості енергетичних потреб і обміну речовин організму людини ми будемо вивчати сьогодні на уроці.

(Оголошення теми уроку, учні самостійно формулюють мету та очікувані результати.)

ІІІ. Сприймання та засвоєння учнями нового матеріалу.

Розповідь учителя за планом

·        У чому полягає сутність обміну речовин та перетворення енергії в організмі людини?

·        Які етапи обміну речовин й енергії виділяють в організмі?

·        Словникова робота (асиміляція, дисиміляція)

·        Від чого залежить інтенсивність обміну речовин та перетворення енергії?

ІV. Осмислення об`єктивних зв`язків і взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Виконати дослідницький практикум: САМОСПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА СПІВВІДНОШЕННЯМ МАСИ Й ЗРОСТУ ТІЛА

Мета: дослідити відповідність між масою тіла й зростом людини та

вміти оцінювати ступінь цієї відповідності з використанням

методу показників.

Обладнання: ваги, ростомір

V. Узагальнення і систематизація знань.

2.      Подумати над тим, які функції різних систем органів в забезпеченні обміну речовин? (Дихальної, травної, кровоносної).

3.      Із теплого приміщення людина зайшла в холодне і занесла, наприклад, жабу. Як зміниться у них обмін речовин?

(Учні повинні здогадатися, що у людини обмін речовин, особливо енергетичний, підвищиться, тому, що людина – теплокровна. У неї підвищиться розпад і окислення органічних речовин і збільшиться утворення тепла. У жаби обмін речовин понизиться, так як зниження температури середовища призведе до зниження температури тіла, в результаті цього активність ферментів, які здійснюють обмін речовин також знизиться.)

VІ. Підведення підсумків уроку.

Учні відповідають на запитання.

-        Чому обмін речовин та енергії – найголовніша властивість живого організму?

-        Пояснити біологічне значення безперервності процесів асиміляції і дисиміляції в живому організмі.

VІІ. Надання і пояснення д/з.

Вивчити параграф.